Літературна агенція "КнижКава" була створена в 2024 році Марією Заржицькою, підприємицею з Житомира. На той час Марія вже мала певний досвід у літературі, зокрема, есеїстиці та поезії, але більше часу присвячувала інтернет-маркетингу як новітньому способу просування власного бренду. Навчання копірайтингу, SMM, аналітиці відкритих даних, оцінці економічних показників бізнесу онлайн поєднувалось із вивченням основ журналістики, веб-дизайну, ведення блогів та навіть створенням власного fintech-проекту, який значно випередив свій час.
Від копірайтингу до копірайту
В ході навчання Марія створила низку публікацій для бізнес-блогів та взяла участь в розробці сайту автоматизації сфери послуг, але робота в різних напрямках загрожувала інформаційним безладом. Після 2016 року все йшло до того, що український ринок інтернет-маркетингу стане повністю незалежним від російського, який, хоч і не вступав у відкриту конфронтацію, але ставав усе більш вимогливим, агресивним та виснажливим.
Доки український ринок інтернет-маркетингу вирішував, з якою мовою йому зручніше мати справу, Марія вивчала ринкову аналітику кількома мовами, доєднуючи знання, отримані під час навчання в Житомирському державному університеті та МАУП і практику роботи в українському бізнесі. Освіта менеджера бізнесу та практичного психолога сприяла поступовій адаптації знань до реалій, в яких нове потрібно було вибудовувати по-новому, не ламаючи старого.
Контент і публіцистика
Початок повномасштабної війни 2022 року швидко змусив інертний ринок прийти до тями. "Змінюватись або померти" означало швидке, активне створення українського контенту, який може конкурувати з російським не лише за змістом та якістю. Бізнес, нарешті, розродився діловою й публіцистичною українською, й після повернення з тимчасової міграції до Литви Марія вирішила розпочати власний бізнес.
На той час вона створила власний блог на Blogger - платформі, майже не зайнятій українськими творцями контенту. Це була друга спроба створення блогу після втрати першого, де Марія публікувала власні есе на гострі соціальні теми. Ця спроба відбулась у вигляді низки есе та віршів, які народились в Литві під час вимушеної розлуки з Україною, закріпилась у публікації власної п'єси Covidiarium та типово української двомовної репризи "Три дня до развода" і виявилась немарною після залучення перших читачів через соціальні мережі.
Від e-mail до inbound
Все ж таки Марію не відпускало прагнення створити власний літературний проект. На той час вона встигла допомогти письменниці Рут Фландерс вийти з колізії, створеної угодою 2016 року на публікацію історичного роману, в тому числі, на Litres. Російський дистриб'ютор відхиляв вимогу українського правовласника на відкликання прав з 24 лютого 2022 року, але, врешті, виконав її після серії листувань (у тому числі, з Google Books) та публічних заяв. Між письменником та видавництвом було оновлено умови договорів, які виключають подальший продаж творів на території підсанкційних країн.
До 2024 року Марія змогла повністю оновити свій попередній досвід роботи в інтернет-просторі, завдяки низці польових досліджень у Х (тодішньому Twitter) і навіть обійти тіньовий бан, залучивши до літературного контенту потік читачів. У якості експериментального майданчику Марія знову використала Blogger, який на той час вважався малоперспективним для контент-маркетингу. Незважаючи на мінімум інструментів та брак деяких звичних функцій, Blogger виявився гарним способом дізнатись, за що саме нас читають.
Google автоматично взявся піднімати літературні блоги, створені Марією - тож, ідея працювати літературним агентом почалася зі звичайного менеджменту. Залишилося зрозуміти, чому український книжковий ринок працює майже без літагентів, і вивченню цього питання був присвячений не один місяць.
Нема чи не треба?
Як виявилось, ціла низка літературних агенцій в Україні припинила існування, зробивши елементарну помилку - скочування на PR замість фокусування на продажу прав і операційних тонкощах. Для цього потрібно було, як завжди, адаптувати іноземний досвід, який постійно натинався на функціональну неграмотність величезної кількості людей з колишнього СРСР та безпрецедентну українську самість. Мало хто розумів, навіщо автору потрібен посередник між ним і видавцем, між ним та громадськістю - тим часом, ситуація з договірними зобов'язаннями, продажами та власне маркетингом виглядала просто-таки катастрофічно.
Ринок не потрібно було бомбити рекламою, його потрібно було вивчати та говорити з ним - без жодних вимог змінитись за один день або відповідати планці, яку з легкістю беруть в суспільствах, звичних до розподілу ролей. Хист журналіста змусив Марію зробити дуже рішучий крок - стати не просто гостем, але активним учасником літературних подій та створити власний часопис.
ЗМІ, операційка, замовники
Перший випуск часопису був присвячений книжковому форуму в Житомирі 2024 року - і саме літературні події зробили досвід живим і залученим у життя видавців, письменників та читачів. Чимало часу пішло (і досі йде) на розробку стандартних процедур агенції, але перші письменники прийшли з соціальних мереж. За ранок з одного посту Марії написало більш ніж два десятки українських авторів, і довелося вести рекордну 2-годинну переписку, сидячи на стільчику між двох стін під час обстрілу Житомира російською армією.
Утім, фокус співпраці сам собою змістився на авторів, які з тих чи інших причин виїхали за межі України. За своє життя Марії довелося кілька разів мігрувати між Україною та Литвою, не відчуваючи себе повністю належною одній з батьківщин і водночас належною обом. У неї вже була сформована оптика життя в Україні та не в Україні, в суспільствах із більш-менш вираженою національною спрямованістю та в спільнотах, де на людину дивляться крізь призму її якостей. Повага до себе як до особистості та сприяння розвитку цієї якості в інших стала основою роботи літературного агента - інакше і бути не могло.
Почати з себе
Довіра між автором та агентом розпочалася в "КнижКаві" з підготовки рукописів до комерційного запуску. Не всі автори виявилися готовими пройти цей доволі виснажливий шлях, але ті, що розпочали його, не шкодують. Робота одразу будувалась на договірній основі, де автору приділяють увагу як особистості з досвідом та допомагають відновити важливі структурні ланки самосвідомості. Марія приділила найретельнішу увагу розробці документів, які регулюють стосунки агента й автора - від анкет до угод та результатів роботи.
На відміну від потоку в літературних школах та видавництвах, агент приділяє максимум уваги власне автору та тексту, який приходить від агента до видавництва вже зі знаком якості. Далі лишається очікувати на рішення видавця, пов'язане з особливостями його бізнесу та його баченням автора як свого. Перед тим агент формує власне бачення перспектив співпраці автора з кожним видавництвом, яке отримує комерційну розсилку. Це бачення засноване на об'єктивних даних попереднього аналізу.
Втім, головне в роботі агента - підготувати автора до партнерства з видавцем, де кожна сторона не лише усвідомлює власні інтереси, а й через них розуміє іншого, здатного позитивно вплинути на благополуччя партнера.
Вжух - і в дамках?
Агент - не чарівник, але, в усякому разі, та людина, яка робить вибраний ним рукопис помітним для ринку. Він укладає з автором не просто угоду, але договір ексклюзивного представництва, за яким автор більше не може проводити прямих перемовин із видавцями. Щойно автори розуміють, наскільки це велика перевага - не сидіти за переписками, не ламати собі голову щодо форми чи змісту документа, не сприймати відмову як те, що перекреслює шанси рукопису стати книгою, віддати функцію розуміння особистого та бізнесового людині з досвідом та почуттям гумору - їхнє життя одразу стає сфокусованим на речах, які залежать від них. Щойно видавець розуміє, що агент є ринковим фільтром, захистом від рукописного потопу та зневажливого, егоїстичного листування, увага до практики іноземних колег одразу перестає бути ввічливою.
Марія - літературний агент, який час від часу пише сам, більш того, ілюструє власні та письменницькі проекти. Їй нескладно зрозуміти, чому автор недооцінює або навпаки, переоцінює себе та власні сили, чому приходить у відчай, і як файні пітчинги опиняються поза вибором зацікавлених осіб. Поняття швидкого успіху, принаймні, на українському ринку не існує - як немає іншого рецепту настрою для українського футболіста, крім роботи.
Вимоги: міжнародні та українські
Якщо літературний агент може бути одним із синонімів гартування витримки - це про літературних агентів з України, яким доводиться працювати з максимальною адаптивністю. Низка конфліктів на українському ринку, пов'язаних із неврахуванням санкційного фактору, та оновлення державних стандартів змусило кожен бізнес бути уважнішим до своїх партнерів.
Як агент, Марія чітко проговорює автору ризики поверхневого читання угод, нерозважливого ставлення до деталей або вибору видавця, який не зможе забезпечити твору належне просування. До того ж, погляд на твір зсередини та ззовні звичної спільноти може докорінно різнитись.
Місія та візія
Ціль агенції "КнижКава" - експортувати українську літературу світового рівня. Це означає і те, що якісні іноземні твори мають зайти до нас, але пріоритет свого повністю відповідає світовим стандартам. Тож, місією "КнижКави" є агентність української літератури - здатність до посередництва, представництва та міжнародних комунікацій. Інакше кажучи, книга, що добре написана, пояснень не потребує.
Світовий рівень - конкурентоздатність у жанрі, а не висота полиці. Саме такі автори є в пріоритеті "КнижКави". Якщо ви отримали пропозицію агента, значить, у вашого рукопису є потенціал здолати кордони - незважаючи на кількість підписників у соцмережах чи вашу здатність взаємодіяти з публікою. Користуйтесь золотим часом можливостей та дізнайтесь про себе більше, ніж звикли чути.
Подати твір на розгляд агента можна за цим посиланням.
Немає коментарів:
Дописати коментар