«Книжкова площа»: видання, що не лежать на полиці

Images by Volodymyr Zhabrovetz

 Автор: Таїсія Сосновська 

Випуск 125 + АртКава (в середу)

Час змінюється, коли шукаємо нові рішення та відмовляємось від зайвого. Час змушує з особливою гостротою бачити те, що справді має значення. Саме в такі моменти народжуються прості й геніальні ініціативи, які відповідають потребам часу й поступово стають чимось  більшим. Однією з таких ініціатив стала «Книжкова площа». 

Ідея міжрегіонального заходу починалась як можливість обміняти прочитані книги, але переросла у простір зустрічі — людей із людьми, читачів із новими історіями, міст і навіть країн між собою.

Книгообмін: просто й захопливо

Правила «Книжкової площі»  елементарні: приніс одну книгу — отримав право обміняти її на одну іншу. Книги мають містити заявлену кількість сторінок, бути охайними, придатними для читання; приймаються видання різних жанрів і мов, крім російської. За передані книги учасники отримують квиток-перепустку. Так, у Житомирі вже 16 серпня учасники могли обрати відповідну кількість інших видань.

Для мене особливо цінною є інша деталь: свою книгу можна здати в одному місті, а забрати «зустрічну» — в іншому. І в цьому, мабуть, найбільша краса задуму: сполучення літературних шляхів. Ти віддаєш свою книгу тут, а її умовне продовження можеш отримати зовсім в іншому місці. Книга вирушає в дорогу — і разом із нею відбувається твоя нова, незвичайна подорож.

«Книжкова площа»: історія

Усе почалося в серпні 2021 року, в дворику Львівської ратуші. Місцева муніципальна бібліотека започаткувала культурну ініціативу масштабного книгообміну, який одразу зібрав понад 1 000 книголюбів і допоміг книжкам змінити власників — їх обміняли близько 1 500.

Далі стало зрозуміло: одна львівська площа для книжок — замала.

У 2022 році «Книжкову площу» поставили на паузу через повномасштабне вторгнення. 2023-й став роком підготовки до повернення: організатори вирішили відновити та масштабувати захід у 2024 році.

Наступного року у Львові обміняли близько 5 000 книжок, а до акції долучилися 3 500 учасників. У 2025-му «Книжкова площа» вирішила перевірити, наскільки далеко можуть розійтися книжки, якщо їх відпустити - і вирушила Україною.

2026 року «Книжкова площа» проводиться вчетверте. Сьогодні це щонайменше десять міст та населених пунктів: Львів, Тернопіль, Теребовля, Житомир, Дніпро, Кривий Ріг, Біла Церква, Хмельницький, Ярмолинці й навіть Токіо - книжкам не потрібні візи.

Обмін на площі: учасники та очікування

«Книжкова площа» — це не лише про кількість книг і не лише про тих, хто приходить обмінюватися. На площі одночасно шукають книги діти, підлітки, молоді люди, батьки та літні читачі. Вікового бар’єра, фактично, немає: дитячі видання сусідять із сучасною українською прозою, нонфікшном, класикою та іноземною літературою.

Навколо книжкових столів збирається й професійне книжкове середовище: письменники, бібліотекарі, видавці, представники культурних та громадських організацій. У Житомирі громадська організація «Головна сцена» презентувала майбутній книжковий форум «ВІДСІЧ. Право на гідність».

Сама книга на площі стає центром, навколо якого вибудовується цілий день. Працюють дитячі та підліткові майстер-класи, вікторини, літературні змагання, фотозони, читацькі кафе, відбуваються презентації та дискусійні панелі. Тож обмінюються тут не лише книгами, а й читацьким досвідом, рекомендаціями, думками та знайомствами.

Книгообмін в цифрах: 2025-26

• Львів — 5 950 книжок, понад 5 000 книголюбів у 2025 та 5 156 книжок, понад 1 200 із них принесли безпосередньо 16 серпня 2026.
• Тернопіль — 2 068 книжок, 3 000 відвідувачів у 2025 та 2 208 книжок знайшли нових власників, понад 200 тернополян принесли свої книги просто в день акції у 2026.
• Теребовля — 533 книжки, 1 000 мешканців у 2025 та цьогорічні цифри ще рахують.
• Житомир — 2 236 книжок, 2 300 відвідувачів у 2025 та 2 235 книжок; долучилися 568 учасників у 2026. Лише 16 серпня 216 людей принесли 663 книги.
• Дніпро — 1 524 книжки, 4 000 учасників у 2025 та 1 330 книг принесли заздалегідь і ще 820 — у день події 2026.К
• Кривий Ріг - перша участь, понад 1 000 книжок. Біла Церква та Ярмолинці теж долучилися 2026-го. Хмельницький теж не залишився осторонь: понад 1 200 книжок.
• Токіо — цифри ще чекаємо. Японці не поспішають, у них свій часовий пояс.

Тож, повну статистику за 2026 рік по всіх локаціях зачекаємо, але очевидно: ініціатива львівського дворика з 1 500 книжок виросла до всеукраїнського книгообміну та дісталася Далекого Сходу.

Міста додаються, люди долучаються, а самі книжки вперто роблять те, для чого створені: не лише множаться, а мандрують від людини до людини, залишаючись у світі довше, ніж один день книгообміну.

Обмін книгами: японська локація

У 2026 році до української ініціативи книгообміну вперше долучився Токіо. Першою закордонною резиденцією проєкту стала українська бібліотека в районі Шібуя. Книги тут приймали до 10 серпня, а 16 серпня провели власний обмін і книжкову зустріч спільно з українською громадою Японії.

«Книжкова площа»: знову в Житомирі

У Житомирі «Книжкова площа» заявила себе доброю міською традицією. 16 серпня 2026 року захід розпочався вдруге. Перший обмін відбувся 17 серпня 2025 року на Михайлівській. Понад дві тисячі книг чекали на нових читачів. Цьогоріч «Книжкова площа» стала ще масштабнішою: 568 учасників зібрали 2235 книг. Із них 1572 книги житомиряни передали протягом літа через бібліотеки, а безпосередньо в день події 216 учасників принесли ще 663 книги.

За книжковими столами найпомітніше тримається художня література. У Львові серед принесених видань організатори відзначали жанрову літературу — Стівена Кінга, Макса Кідрука, Світлану Талан, Ірен Роздобудько. Водночас на різних локаціях книги розкладали за ширшими категоріями: українська та зарубіжна література, дитячі й підліткові видання, нонфікшн, довідники, енциклопедії, книги для саморозвитку та іноземними мовами.

Порівняти міста за «найобміннішими» авторами чи назвами поки складніше: організатори не всюди ведуть однакову статистику, а дані про принесені й забрані книги — не те саме. Тому говорити про рейтинг авторів можна лише там, де є відповідний підрахунок, адже захід лише набирає популярності.

Наостанок: три кадри книгообміну

Перший кадр — «Встигла!»

8 серпня, коли Житомир заливало дощем, до Центральної міської бібліотеки ім.Василя Земляка, дорогою до столиці поспішала учасниця книгообміну. Вона не була письменницею чи публічною людиною — просто читачка, якій стало цікаво, як працює «Книжкова площа». Мокра, але усміхнена, вимовила: «Встигла!».

У стосі переважала сучасна зарубіжна література, а кілька книжок були англійською. Ці видання учасниця привезла не просто аби звільнити місце на полиці. Хотіла поділитися тим, що вже прочитала, й натомість відкрити для себе щось нове, не менш цікаве й захоплююче. Сам принцип обміну - віддати книжки, які вже знайшли свого читача, і вирушити далі не з порожніми руками, а з можливістю зустріти зовсім іншу історію. Чи то мем, чи епіграф нашого часу: встигла привезти, встигла віддати, встигла передати далі. Київ цього року, на жаль, не долучився до «Книжкової площі», тож, перед від’їздом жінка хотіла залишити для обміну більше десятка сучасних книг — всі в ідеальному стані. 

Другий кадр: книги, які стають нашими

Під час дискусійної панелі «Книга нашого дитинства» пролунало те, що кожен із нас відчував, згадуючи свою першу важливу книгу. У кожного вона своя. У когось — затерта до дірок казка, у когось — перша пригодницька повість, у когось — книга, яку перечитували десятки разів.

Третій кадр — «А що буде з книгою?»

Після завершення книгообміну на Михайлівській я перетнулася з бардом Юрієм Іванцем. Він похитав головою і запитав: «Чули, що сталося в Києві з книжковим ринком?..».

Тож, книга — не лише товар чи спосіб провести вільний час. Це пам’ять, культура, спосіб мислення, виховання і цеглина в наш спільний державний дім. Для читача — знайти нове, добре забуте старе й заощадити, для автора — розширити коло читачів, для видавця — нагадати про свою книгу та історію видавництва.

Під час воєнного стану хвилює питання не лише “Скільки книг ми обміняли?”, а “Чи зможемо зберегти простір, у якому українська книга народжується, живе й знаходить свого читача?”.

Ще на тему:

Слідами "Книжкової Країни": дитліт і ринок

Купити: чого вартує книга у читача

Сезони книжкової моди: весна-літо 2026

КнижКава в Х, Facebook -

ваш вибір формату.

КнижКава  в Bluesky -

погляд назовні.

Поезія: що читають і купують у книгарнях Житомира

Автор: Таїсія Сосновська 

Випуск 124

Буття поета серія 5 серія 4

Images by Taisiya Sosnovska

Поезію складно виміряти лише цифрами продажів. Її купують для себе, дарують, шукають за іменем — або випадково закохуються в неї біля полиці. У житомирських книгарнях поезія присутня, але має різну «видимість»: десь це окрема шафа, а десь — кілька книжок, захованих серед мистецтва, прикладної літератури чи просто стосиком.

Щоб зрозуміти, як живе поезія в житомирських книгарнях, ми поговорили з продавцями про авторів, попит, новинки, місцевих поетів і те, що змушує читача понести книжку додому.

Ліна Костенко, Жадан і класика

Основний попит стабільно тримається на відомих іменах: Ліна Костенко, Сергій Жадан, Юрій Іздрик, Василь Стус, Василь Симоненко. Серед класиків — Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, а на одній із полиць Vivat знайшлося місце й для Сковороди.

Найчастіше продавці згадували Ліну Костенко. Також читачі цікавляться «Розстріляним відродженням» та українською літературою ХХ століття.

Нових сучасних імен на полицях значно менше. Виняток — військова поезія, яка сьогодні має окремий попит.

Отже, формула поки проста: класика, перевірені сучасники і нові автори, яким особливо допомагає актуальна тема.

Попит є, окремої полиці немає

Із фізичною присутністю поезії ситуація цікавіша. У двох магазинах Vivat на Київській поезія розміщена в рубрикаторах «Мистецтво» та «Мистецтво і творчість». У КСД — серед «Прикладної літератури». У «Книголенді» окремих рубрикаторів поки немає, зате продавці готові бути живим навігатором.

У «Знанні» на Київській окремої полиці також немає: поетичні видання стоять серед іншої літератури, поруч із кольоровими серіями та книжками місцевих авторів, які терпляче чекають свого часу.

А от "Книгарня "Є" на Бердичівській — єдина з досліджених книгарень, де поезія має власний рубрикатор і цілу шафу. Здавалось, дрібниця, але книжка, яку видно, має хоча б шанс бути поміченою.

Як часто житомиряни купують поезію?

Точних цифр книгарні не називають, але ритм приблизно такий: десь поезію запитують раз на тиждень, у «Книголенді» — приблизно через день, а в «Є» окремі популярні видання — кілька разів на день. «Пару раз на день точно її питають», — кажуть у «Є».

Отже, поезія продається. Не вагонами, звісно, але й пилом на полицях не припадає.

Поезія в подарунок

Поетичну книжку купують не лише для читання, а й для подарунка. Особливо добре працюють любовна лірика, красиві обкладинки та впізнавані серії — зокрема, А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА. «Завдяки цій серії дуже багато різних авторів отримали друге життя», — розповідають у «Є».

Тут спрацьовує ефект колекції: купив одну кольорову книжку — а очі вже шукають усю серію. Іноді до поезії справді приводить не вірш, а бажання мати «ще одну таку красиву».

Кишеньковий формат і «поезія з собою»

У «Є» також відзначають популярність невеликих поетичних збірок. Їх зручно покласти в сумку, взяти в дорогу чи просто тримати поруч.

Поезію не обов’язково читати від першої до останньої сторінки. До неї повертаються, відкривають навмання, перечитують улюблені рядки. Тому маленька, красиво оформлена збірка — це майже кишенькова річ для душі: її можна не лише читати, а й носити.

Війна серед головних тем

В числі сучасних українських видань особливо помітна військова поезія. У Vivat серед запитаних поетів називають Максима Кривцова, «Тайру» та інших авторів, пов’язаних із воєнною тематикою.

«Зараз, якщо і питають поезію, то, переважно, військову», — пояснює продавчиня Vivat. Усе доволі закономірно: час формує не лише історію, а й читацький запит.

Коли інше мистецтво приводить до книжки

Поет може стати відомим читачеві ще до того, як той відкриє його книжку. У Vivat згадують випадки, коли після театральних постановок, пов’язаних із МУР, читачі починали запитувати авторів, чиї імена почули зі сцени.

Те саме може працювати після фільму, культурної події чи іншого публічного проєкту: спочатку людина знайомиться з постаттю поета, а вже потім іде шукати його тексти.

Нові автори: багато книжок, мало видимості

Нових поетів видається чимало, але до полиць доходять далеко не всі. У «Книголенді» готові ризикувати з маловідомими іменами: «Ми б з радістю завозили ще більше, але все залежить від видавництва».

Самвидав: є можливість, є обмеження

Самвидав поступово пробиває собі дорогу до книгарень. У «Є» пояснюють: автор може запропонувати книжку мережі, але малий наклад суттєво обмежує можливості.

«Якщо наклад маленький, то простіше людині бути помітнішою онлайн», — зазначає продавчиня. Тобто, видати книжку —  лише початок. Далі треба ще примудритися рознести її не тільки по друзях, а й по магазинах.

Місцеві автори: потрапити в продаж і знайти читача

Місцеві автори можуть пройти відбір і потрапити до книгарні «Знання», але далі починається найцікавіше — продаж. Деякі книжки, видані ще у 2018–2019 роках, досі залишаються на полицях. Швидкість реалізації окремих місцевих видань — два-три примірники на рік.

Тож, місцевий поет може цілком успішно потрапити на полицю — і там почати довготривалі стосунки з нею.

Як поезія знаходить читача?

Шляхів кілька: почути відоме ім’я й прийти за книжкою; почути про нового автора в театрі, кіно чи культурному просторі й захотіти з ним познайомитися; побачити красиву обкладинку, відкрити книжку — і вже не схотіти залишати її в магазині. Тому для поезії важлива не лише наявність, а й видимість. Окрема полиця, вдалий дизайн, серія, компактний формат, рекомендація продавця чи вдале місце в книгарні можуть стати тим самим останнім поштовхом.

Ніхто не скасовував кохання з першого погляду — з обкладинки, дотику до книжки чи кількох прочитаних рядків. Іноді саме так невідомий автор знаходить свого читача.

Ще на тему:

Поетична ілюстрація: весна-літо 2025

Просто на Покрову: марафон spero

Як змусити читати свої вірші. Adsum

КнижКава в Х, Facebook -

ваш вибір формату.

КнижКава  в Bluesky -

час роззирнутись.