вівторок, 14 січня 2025 р.

Творча криза: втекти з в’язниці



Будь-якого понеділка знайдеться тема, якої не хочемо торкатись і відкладаємо на вівторок. А там що? А там ми, з досвідом розгубленості перед купою справ і необхідністю маневрувати від самоутиску. Тож, говоримо, як і раніше тут, про зміну звичних способів бути автором і самозбереження там, де заборонено ламати вашу особистість.

В будь-якому депресивному стані важливо, як людина відчуває себе. Тут важливо не плутати почуття, тобто, наші емоції, й відчуття, що можна представити в образах ситуації. 

Депресія, тобто, стан пригніченості, відчувається не за готовими шаблонами, - втім, якщо ви знайшли образ для свого стану, намагайтеся одразу занотовувати або замальовувати його. Чимало письменників трансформувало свої переживання під час пригнічених станів у твори, що отримали світове визнання.

Знати й визнати


Визнання, і справді, можна створити. Спитайте себе, що для вас важливо. Наявність інтересу, рівень інтересу, якість інтересу - все це можна виміряти й проаналізувати навіть там, де, здавалося б, цей процес від вас не залежить. 

Натомість, багато сучасних авторів задовольняються лише цифрами переглядів на безкоштовних майданчиках для публікацій, які гарантують (і те, не всі), що ваше ім’я та твір вийдуть в пошук за директними запитами. Втім, найбільшу вагу для пошуковиків мають зовнішні посилання та активність у соцмережах, що часто є одним і тим самим процесом. 

При цих словах у багатьох авторів депресія може посилитись, але тільки з однієї причини - ви, не народжені бути промоутером, картаєте себе за це. Шалений ейблізм сучасності стає напрочуд тиранічним, ще й у ринкових умовах. Зайцю погано від того, що він не вовк, а вовку сумно через примерзлий хвіст і прудкість заячих лап.

Це, справді, аболіціоністське задоволення - послати піар-менеджмент рабовласників і дозволити собі жити власним життям.


Зворотний зв’язок павука


В наш час письменників змушують бути гіперсоціальними, або, навпаки, асоціальними, підкидаючи все нові й нові методики захисту особистих кордонів. Все більше молодих авторів скаржаться на дивний підхід видавництв, які, замість тверезої ринкової оцінки пропонованого їм контенту, відправляють письменників у соцмережі, набирати собі прихильників авансом. 


Досить імовірно, що таким непорядним способом вас намагаються використати в якості об’єкта дослідження з маркетингових технологій, навіть не думаючи про те, що означає підірвати довіру читача. Я б радила взагалі не укладати домовленостей з такими видавництвами або переконатись, що це їх єдина помилка в стратегії. У більшості випадків реалії показують системні помилки.


Отже, беремо за правило одразу - автор з ненаписаною книгою, що не має досвіду в сфері маркетингу або продажів, уникає долі київських новобудов. Пишіть синопсиси, редагуйте контент, готуйте його до публікації за правилами, оголошеними видавництвом, збирайте кількість відмов з роздруківкою і архівуванням, - і, якщо хочете, робіть самвидав, але не чіпайте ринок. Будь-ласка, не чіпайте ринок. Жити згідно законів експериментальної країни в літературі не вийде.



Творчість і пресинг цифр


“Ми робимо не лише те, на що здатні”, - скаже будь-хто, змушений поєднувати творчість з безліччю інших справ. І добре, що сучасна людина все більше звертає увагу на те, в яких умовах живе, і що їй потрібно, аби елементарні та соціальні потреби не скніли у кутку. І кожен з нас помічав, як дратується від недосконалості та незавершеності, й, врешті, доходить висновку, що самість - це смерть.


Я, справді, дуже шаную людей, які охоче допомагають своїм знайомим креативщикам у побуті, й творчих особистостей, здатних вирватись із власного фандому для терапії клінінгом, кейтерингом та ландшафтним дизайном. 


Мені страшенно подобаються люди, які питають, скільки часу читач проводить за їхньою книгою, і що буде, коли взагалі не висувати свою особистість поперед книги або проводити час у натхненній роботі замість ліпити злі вареники. Я захоплююся людьми, що пхають носа в аналітику і хочуть знати, що це означає для їхньої роботи. 


Аналітика продажів, та й самі продажі, відбуваються за певними законами, що спираються на знання про цільову аудиторію, але це ще далеко не все. Окрім точних знань, існує чуття клієнта, - так само, як у вас, письменника, є авторська інтуїція. Ви підсвідомо відчуваєте, хто є вашим читачем, і пишете саме для них. Добре, якщо ви можете описати це самим собі або, хоча б у загальних фразах, літературному агенту.



Три типи мовлення


"Мені немає з ким поговорити про мою творчість" означає не те, що вам, насправді, немає з ким поговорити. Ви можете відчувати потребу саме у вашій цільовій аудиторії або нестачу вмінь розповісти про свою творчість.


В останньому контексті є три типи мовлення - авторський, продажний та перформанс. Письменник не турбується про те, як його слова будуть сприйняті читачами. Він відчуває внутрішню потребу сказати саме це, і говорить, не зважаючи на кількість реакцій чи то їх відсутність.

 

Продажник використовує свідомі методи дослідження цільової аудиторії та формує меседжі, що відповідають її характеристикам.


Перформансер працює на розвагу - тобто, звертається до цільової аудиторії в той час, коли вона відпочиває, не вимагаючи здійснити покупку або замислитись над глибокими філософськими питаннями.


Важливо не забувати, що рутинна робота позбавляє болісного відчуття незавершеності, а редагування й коректура добре сполучаються з пошуками нових художніх прийомів та відточуванням стилістики. 


Формування професійного кола й біографії відомих письменників - ще один дієвий спосіб позбавитися відчуття камери-одиначки. Кричати у соцмережевий простір "Я тут не одна така?" і переконатись у тому, що це справді так, можна за хвилину, не чекаючи, доки ці страждальці прокинуться і зважать на ваш голодний крик. 


Письменницькі курси або методички? 


Тут важливо розуміти, чого ви хочете насправді. Якщо ви прагнете навчитись писати за певним зразком, використовуючи певні прийоми, і маєте більш-менш прийнятний хист, у вас вийде, хоча б за законами соціального відтворення. 


Якщо бажаєте підтягнути техніку, - ще й за результатами незалежного читацького аналізу - у вас теж вийде, ще й як. Потрібно лише обрати курси, які дадуть вам бажаний рівень кваліфікації. 


Якщо хочете зорганізувати свою діяльність, курси - особливо, авторські, від успішних письменників - стануть залізобетонною опорою. Єдина проблема в тому, що вічно зайняті письменники рідко ведуть курси, але винахідливі посередники збирають їхні поради - наприклад, у бестселер "Пиши сильно" від найвідоміших українських авторів.


І, врешті, є спосіб, з яким упорається навіть затятий асоціал. Письменницький щоденник, зошити для терапевтичного письма й чорновики. Спалите - посваримось. Шафки вам, і нагадую, що сьогодні останній день для безкоштовного отримання анкети творця. 


КнижКава у Facebook, Telegram, Bluesky, YouTube

Тут може бути огляд вашої події.
Умови співпраці - в листуванні 
mariazarzhytska@ukr.net


вівторок, 7 січня 2025 р.

Творча криза: що робити з депресією


Image by @MZarzhytska & KnyzhKit

Автор: Марія Заржицька


Ще досі вважаєте, що ваше авторське життя є визначеним наперед? Утім, хто і коли це зробив за вас? Питання для письменника, що опинився у творчій кризі, не надто відрізняються від питань, що ви їх чуєте на психотерапевтичних зустрічах або читаєте в посібниках із самодопомоги. Це питання вибору, і сьогодні, в продовження попередньої публікації, будемо говорити саме про вибір.

“Пишу, але нікому то не треба”

Хто вже отримав нашу безкоштовну анкету для авторів, уже бачив це твердження. Воно відображає ваше - саме ваше - ставлення до того, що відбувається з продуктами вашої творчості. Й тут-таки час застосувати раціональні методи, якими б нудними вони вам не здавалися.

В усякому разі, аби стверджувати з цілковитою впевненістю, що ваша творчість нікому не потрібна, ви маєте володіти усіма даними - кількістю проданих книг, кількістю читачів, що взяли вашу книгу в бібліотеці, їхньою думкою, кількістю переглядів публікації на певному ресурсі, часом читання і ще багатьма красномовними цифрами аналітики. Погодьтеся, в звичайного автора таких даних просто немає.

Тож, виходить, автор-початківець або автор, який нічого суттєвого не зробив для просування книги, а просто сидить і чекає, доки її помітить сучасний заклопотаний читач - причому не просто читач, а саме його читач - ризикує захандрити вже в перші місяці життя книги на ринку. Хтось, упевнений, що видавництва все зроблять за нього, розчаровується й з’їжджає в гостинку, аби публікуватись тільки за власний кошт. 

Не озирайся і мовчи?

Спитайте себе, як давно ви приділяли увагу досвіду інших авторів, спілкувалися з ними або бували на заходах, де вони охоче розповідають про своє письменницьке життя. Занадто багато “інтровертів” розвелося на теренах соцмереж, аби вірити в те, що самість здатна досягти вершин.

Люди занадто зайняті - або занадто вільні, аби дякувати за прочитане. Аби переконатися в цьому, заведіть блог, у якому немає бродячих шанувальників а-ля Букнет. Повірте, ви довго будете ламати голову над тим, чому при такій кількості переглядів у вас немає жодної реакції в соцмережах чи коментарях.

Знову ж таки, аби досягти певної кількості переглядів, ви маєте презентувати свій блог, сайт або сторінку продажу там, де збираються ваші читачі. Насамперед, це соцмережа, в якій люди воліють розважатись і теревенити, аніж йти кудись і читати щось, серйозніше за розмови про те, як їх образили і як їм тепер відстояти свої кордони. 

Так, ви ризикуєте потонути в цих сльозах, але хто сказав, що то ваша аудиторія?

"Бла-бла-бла" - і всі діла

Якість письменницької думки, насправді, визначається задовго до того, як люди прочитають першу книгу автора. Вони бачать, про що ви, вже тоді, коли ви пишете свої перші - або триста перші - пости в соціальних мережах. Більш того, якщо вашими орієнтирами при цьому будуть такі самі початківці, діла не буде. 

Більш того, виявиться, що за вашого улюбленого Кінга чи Мартіна його сторінку веде хтось із продажників, бо маестро просто немає часу цим займатись. Погодьтесь, ну не може ж Кінг писати: "Агов, хлопці, сьогодні я створив наймоторошніший образ Темної Вежі, й вам доведеться мати з цим справу. Тримайтеся!". 


Якщо тільки згадати натовп шанувальників під будинком Кінга і когось із вітчизняних письменників - чи таких нудних класиків шкільної програми - стає очевидним, на що здатна індустрія продажів. Джек Лондон розповідав про це, але до нього ще й досі не хочуть дослухатись, тому в 30-х роках минулого століття з'явився Чендлер.


Тому, якщо ви розраховуєте лише на продажників та ринок, творча криза рано чи пізно постукає у ваші двері зі своїми пропозиціями. Більш того, я б радила мати з нею справу, і ось чому.


Творча криза і творча депресія - лише родичі, а не ідентичні персони. Як то кажуть, в сім'ї не без потвори, але обоє вміють вести торг на свою користь. 


"Що ж, якщо ви не хочете мати справи зі мною, замість мене з'явиться моя звідна сестра". Просто порівняйте "давай ще трішечки полежимо" і "скільки вже можна впахувати?", і ви почнете розумітись.


А якщо накрило?


Чудово, тепер ви знаєте, чому смартфони не можна доводити до повної розрядки.


В психотерапії депресивних станів існує метод амплітуди активності. Тобто, лікар просить вас вести щоденний графік активності у професійній галузі. На осі Y ви відмічаєте кількість виконаних справ за день, а на осі X - дні періоду. Очевидно, для того потрібно буде завести планувальник.


У підсумку часто виясняється, що пацієнт просто не вміє розподіляти сили, а в періоди виснаженості - відпочивати й переключатися на інші види активності.


Під час розбору польотів класичного депресанта виявляється, що рушійною силою цього пригніченого стану - не просто спаду, а саме пригніченого стану - є певна ідея, що відривається від своєї початкової сутності. Вона може бути пов’язана з творчістю (“написати бестселлер”, “закінчити книгу за місяць” тощо) або походити з інших сфер вашого життя. Наприклад, ви тікаєте від особистих проблем або від необхідності розв’язати психологічний вузол, який впливає і на творчість, і на особисте життя, і на життя загалом. 


Надцінні ідеї тим і небезпечні, що вони здаються єдиним порятунком у ситуації багатозначності. Згадайте себе в магазині, коли вам здається, що без цієї речі ваше подальше життя не має сенсу, або ви безперестанку думаєте про когось чи про щось, об’єктивно кажучи, взагалі вам не потрібне? 


Ви не зможете носити цей костюм, бо він занадто розкішний для будь-якої ситуації вашого життя, і вимагатиме ще й туфель того самого рівня, і таксі замість тролейбусу - або вам доведеться прориватись у кола, де цей бренд є майже повсякденним.


Так і з творчістю. Якщо ви обираєте певний жанр, потрібно розуміти наслідки. Особливо часто письменники починають замислюватись, начитавшись популярних думок в Інтернеті, де утилітарність сусідить з елементарною недоосвіченістю та скромними розумовими здібностями. 


Обивательщина здатна вбити будь-який творчий порив, якщо вчасно не згадати, де ви знаходитесь і кому намагаєтесь щось довести. 

Наші дивні думки


В кризовій психології існує два типи думок клієнта - думки "з голови" та думки "з серця". Всеядний мозок - особливо в часи майже безперервних інформаційних потоків - здатен продукувати думки з такою самою шаленою швидкістю, відтворюючи їх з почутого або побаченого, - або раптом, цілими порціями, видавати купу мотлоху з минулого.


Таким чином, у депресивний період ваш мозок починає скаржитись, ще й як - усі пригнічені емоції вриваються в той потік думок. Усе те, на що ви розмінялись, засипає вас дрібнотою дореформених копійок.  


Те, що відбувається всередині вас, є набагато складнішим за думки з оточення. Інстинкти та примітивні реакції, те, з чим ви звикли себе асоціювати, або те, чим ви керуєтесь під час прийняття рішень, у тому числі - під час прийняття чи відкидання певних думок. Цей механізм теж не є ідеальним, і в ньому трапляються збої. 


В наступній публікації зазирнемо у цей механізм і спробуємо визначити способи його налагодження. Хто ще не замовляв нашу безкоштовну анкету творця - пишіть на електронну адресу, вказану під цією публікацією, або в соцмережі КнижКави. Ця анкета допоможе вам побачити свою кризу та вирішити, що робити з нею далі. 


КнижКава у Facebook, Telegram, Bluesky, YouTube
Тут може бути огляд вашої події.
Умови співпраці - в листуванні 
mariazarzhytska@ukr.net


Ексклюзивна тема - Менше дітей

Яким повинен бути автор дитячої літератури?