неділя, 27 квітня 2025 р.

Книжкова Країна 2025: стенди

Автор Марія Заржицька

Весняний форум на ВДНГ іще триває, але за три дні на ньому можна побачити зміни в порівнянні з минулим роком. Класичні видання українською закріплюють позиції, з’являється неоавантюра і література досвіду, все більше поділена між іноземними та вітчизняними авторами. 

Що ж саме привернуло увагу нашого видання на ВДНГ цього року?

Терапія розлому

Цей форум міг би й не початись, але, усе ж, розпочався. Наша жага до життя в умовах винищення вражає не лише нідерландських замовників піцци у Києві. Шкода, що Джекові Лондону приділили не так вже й багато уваги в перекладі, але бити вовка, виявляється, потрібно не дронами.


Images by @MZarzhytska on X

Занурення до світу кумедної графіки вчить сміятись не тоді, коли цього хоче перформансер, а коли справді смішно. І тут іноземні творці, що називається, в ногу з рекс-коміксами, які, на жаль, зникли в німецьких землях - дай Боже, не безслідно.


Найдотепніше, що слів не тисяча - і всі вони влучні, наче хтось-таки зламав секретні коди до складу природнього.



Невтрачений світ

Ще пару місяців тому й заглядати не хотілось на дитячі полички книгарень - бо стандарт, заданий колись, не підлягає перетворенню на інструкції до серця. А тепер ось радіємо, бо є не лише на що глянути, а й взяти до себе надовго. Майже як кота.



Класичні добірки української та зарубіжної літератури більше не нудні, та й полиця не така вже і висока. Єдине, що залишилось - знайти місце для того всього, і час, аби читати поза межами шкільної програми.




Як зізнаються самі письменники, з часом якраз біда, й товсті книги більше лякають дорослих - мабуть, тому вони розділили збірки на окремі твори, а підписки … мабуть, теж можна знайти. Ми не шукали.



Новий одяг старих тем


Якось мало говорилось на цьому форумі про структуроутворюючу літературу, хоча саме від неї залежить здатність опанування усього іншого. Пошуки нових форм роману навряд чи скидаються на щось більше, ніж обережні розмови про те, як треба. А як треба?




В усякому разі, до нас поволі вертається почуття історизму, без усіх цих розривів у дусі комінтернівських гасел. Відчуття грунту, що вкриває земну кору з усіма її розломами, зсувами та літосферними плитами.

Одного ми ще не позбавились - витіснення, і нас каратимуть за знецінення ті, хто вчить оперувати цим поняттям чомусь нас.




А тепер ще й ненависна усім запланованим головам авантюра. Так-так, саме та, від якої таваріщі в кабінетах заливали щоками стол. Багатотомник Хемінгвея, унікальний в своєму роді для масового книжвидаву. І ще дещо. існуюче проти волі.




Ми відчували, що “Жовтолика” буде лише початком, і це лише початок.




Потенціал зниження полиць, насправді, величезний. Якщо уважно придивитись, немає нічого секретного в пошуку сенсу.




А якщо вишикувати всі стенди в порядку зростання авантюри, то хороші дівчата з рожевими обкладинками опиняться там, де їх, насправді, не так вже й багато. Цього року сентиментальний роман поступається місцем роментезі, а воно, в свою чергу - темній темі, з її пошуками жаху та печалі там, де пропонують. Ми не дивились.




Є іще одна чудова річ - так, чудова річ, насправді. Тема, з якої починаються звинувачення в непристойності та невмінні триматись за повідок власного собаки. І тут ми зробили все, аби воно не з’явилось, але воно з’явилось.



КнижКава в Інстаграм

ще більше вінтажних видань

в одному буклеті


Немає коментарів:

Дописати коментар

Ексклюзивна тема - Буття поета

Просто на Покрову: марафон spero