Іmages by @MZarzhytska on X
Автор Марія Заржицька Репортаж місяця - липень 2025 червень 2025
Нарешті, як і обіцяли, повертаємось до спецрепортажів. Сьогодні той самий день, коли можемо представити результати невеличкого дослідження, проведеного в книгарнях нашого обласного центру. Огляд книжкових полиць із дитячою літературою проводився в пятьох житомирських магазинах - "Книгарні "Є", "КнигоЛенд", "КСД", "Знання" та "Сільпо". Його результати читайте тут та дивіться за посиланнями на YouTube та Instagram в тексті.
Ми недарма обрали саме такий склад магазинів. Перші три входять до всеукраїнських книгарняних мереж і презентують в магазинах те, що відповідає їхній маркетинговій політиці, й, мабуть, ринковій інформації щодо місцевих уподобань. "Знання" є найстарішою книгарнею Житомира, яка існує з радянських часів і досі приваблює покупців особливим вибором навчальної та художньої літератури.
Ілюстровані біографії українських письменників у книгарні "Знання" (м.Житомир). І Шекспір, Віталіку.
Щодо "Сільпо", книжкова поличка житомирського відділення всеукраїнської мережі гіпермаркетів почала розвиватись відносно нещодавно, й доволі швидко набула унікального асортименту. Все починалося з кулінарних книг та бізнес-видань, і, нарешті, доповнилося чимало вишуканою добіркою дитячої літератури за досить-таки пристойними цінами.
Підбірка найкращих казок світу в житомирському "Сільпо". Синя й червона таблетки, обидві для голови.
Наша прогулянка між полиць житомирського магазину мережі "Книгарні "Є", здається, вже звичайна справа. Тут зустрічаємося з письменниками, видавцями та іншими гравцями книжкового ринку на презентаціях, тут купуємо літературу за клубними цінами й тут же збираємо матеріал для підготовки чергового випуску "КнижКави". Що ж розкажуть нам полиці "Книгарні "Є"?
Вивчаючи асортимент літератури для найменших, ми одразу звернули увагу на чималу кількість енциклопедій - загального штибу й тематичних, адаптованих для віку й читання з батьками. Ранній розвиток усе ще в моді, але, врешті, маємо такий вибір оповідей та казок, який задовольнить переважну більшість маленьких читачів - і за якістю ілюстрацій, і за змістом, і тих, хто воліє обирати улюблені історії.
Українська казкова ілюстрація набуває все більшої автентичності, в якій традиції доповнено сучасними технологіями малювання, верстки та паперового виробництва. Саме якість паперу й вартість роботи дизайнера визначає ціну казкового видання, - сюди ж додаються особливості шрифту в тексті та на обкладинці.
Чим відоміше видавництво, чим міцніші його традиції роботи з дитячою літературою, тим якісніше видання - проте, видавничі доми залишають покупцям чимало приємних вражень та сюрпризів, де пристойна якість і багатий зміст поєднані із доступною ціною.
Повертаючись до енциклопедій, зауважимо вдалий вхід на український ринок тих авторів, які створюють оригінальні, змістовні тексти в зручному поданні, підбірки фотографій, що дивують якістю та масштабністю. Тематичні енциклопедії, що дають відчуття подорожі в часі та просторі, не втрачають популярності, хоча й коштують чимало - проте, це чудовий варіант подарунку.
Українські автори, наслідуючи досвід вітчизняної енциклопедистики та зарубіжних колег, створююють унікальні видання, які будять в юних дослідниках допотливість та креативність. І, якщо найменшим читачам пропонують книжки-картонки, де картинки розповідають найголовніше, то старші можуть вивчати інженерні досягнення українців, по-справжньому занурюючись в теми.
Класичні видання шкільної бібліотеки в новому форматі тримають ринок упевненістю в тому, що найкращі стилі не згубляться у вирі масової літератури. Щоправда, сильно бракує видимості українських авторів, але про це детальніше поговоримо далі.
Житомирські магазини "КСД" мають відносно скромну площу, порівняно з попереднім варіантом існування точки продажу книг цього видавництва в нашому обласному центрі. Тепер у нас не один великий магазин, а два невеликих, - відповідно, кожному літературному жанру відводиться небагато місця. Втім, читачі розраховують придбати в "КСД" те, чого не видно в інших магазинах, і за ціною, нижчою від середньоринкової - та краще, все ж таки, доводиться замовляти в інтернет-магазині.
В усякому разі, наше дослідження полиці "КСД" в Житомирі грунтувалось не лише не виборі книг дорослими, а й самими юними читачами. З кожного жанру тут представлено, як мінімум, по одній-дві книги, а подарункове видання творів Всеволода Нестайко, здається, одне таке в місті.
З "КнигоЛендом", розташованим у торгівельному центрі на місці колишнього заводу "Електровимірювач", справи складніші. Тут завжди особливий асортимент, вісь якого важко визначити одразу. Принаймні, можна сказати, що організатори полиць (а значить, і маркетологи мережі) націлені на оригінальність, хоча в деяких випадках ім украй необхідно перефокусуватись із провокативу на вивчення дитячої та сімейної психології.
В "КнигоЛенді", незважаючи на маленьку площу, завжди можна придбати щось, чого точно не зустрінеш в інших магазинах. Тут поволі нарощують асортимент дитячої літератури і все частіше привозять популярні класичні видання в українському перекладі.
Щоправда, знову ж таки, мало представлені українські автори, - тобто, вони є, але їх майже не видно. Енциклопедичність та казковість і тут поглинає життєві історії, яких так бракує - саме в нашому контексті, мовою, яка звертається до українського культурного коду.
Потрібно зауважити, що в "Книголенді" ламаються стереотипи верхніх та нижніх полиць. Якщо зверху, м'яко кажучи, більшість книг заповнює важкодоступні місця, то знизу можна знайти популярну й затребувану літературу в повних підбірках або видання, що ви його, мабуть, давно шукали. Тут і повне зібрання "Котів-вояків", і "Майнкрафт", і "Мумі-троллі" в автентичному перекладі від "Старого Лева", а трохи вище, серед стосів паперу в яскравих картонках, заповненого літерами, можна віднайти американську та британську класику для дітей - недорого й зі змістом, перекладену шкільною українською.
Щодо вартості, магазин, як і "Книгарня "Є", орієнтується на збір постійних покупців, для яких діє бонусна система. Проте, обмежена площа змушує покупця витратити чимало зусиль для пошуку літератури за інтересами.
Трохи погралися зі спецефектами. Правда, круто?
З оригінальними виданнями у "КнигоЛенді" непогано, і ми це підтверджуємо, купивши книгу для мальописів саме там. Щодо українських видань поза межами стандартів, хвалимось уже згадуваним нами на "Відсіч.Крим" мальописним екскурсом "Що воно таке: Українська література", тепер ще й поруч з "Культурою: від казок до кіноплівки". Це, як то кажуть, прорив у світ технологій, які викладають в школах, але чомусь забувають розповідати в книжках.
Десь тут і "Перші будинки" з життя первісних людей, в яких мальописний стиль виконує роль наскельного живопису. Втім, голівудські зірки засяяли й над цією частиною залу житомирського "КнигоЛенду". Дженіфер Аністон - аякже! - розповідає про песика Клайдіо, що, на відміну від неї, смакує життя, а черговий Роберт, цього разу Мучамор (аби не Чон Ду Хван!) - свою версію пригод середньовічного розбійника Робін Гуда, якому шеріф Ноттінгемський знову завадив роздавати гроші бідарям. Чи не з нашого паперу, судячи за високими полицями?
"Сільпо" в цьому сенсі обмежується двома стендами, на яких товар, як то кажуть, представлений лицем. Тільки тут ми побачили дитячий "Кобзар", недорогі добірки чудово ілюстрованих казок для першого читання, несподівано гарне (майже як колишнє) видання чарівних оповідок Шарля Перро, оригінальні історії від українських авторів і грубенькі, хоч і коштовні, видання Marvel з серії "Дому Х".
Здається, мерчендайзери "Сільпо" знаються в цьому. На відміну від нас)
Подорож в "Знання" здивувала, насамперед, умінням продавців створити ефект "машини часу". Тут ніколи не змінюються вже старовинні книжкові шафи та серванти, той самий неповторний запах настояних книжок. Чимало видань, за якими всі скучили, яких більше не видають або видають в обмеженій кількості, а можливість розширення світогляду відкрита для всіх категорій покупців, у тому числі, зі скромним доходом.
Крім того, магазин відкрив полиці для класичної англомовної літератури в оригіналі та довжелецької перекладної серії найпопулярніших книг поза часом. Загалом, щодо підбірки посібників для вивчення іноземних мов, у "Знання" стійка конкуренція з "Зеленою палаткою", де влітку можна катувати вікінгів, якщо вони раптом знову захочуть правити нами. А от за представленістю недорогих україномовних видань для дошкільнят та школярів "Знання" завше виграють. Крім того, "Знання" почали експериментувати з підлітковою літературою, а, оскільки предмет експериментів, м'яко кажучи, так собі, то й ринковий реверанс вийшов на зразок "ось вам".
Узагальнюючи результати нашого дослідження, скажемо, що провідним жанром літератури для сучасних дітей виявився детектив. Його аж забагато, в різноманітних вікових варіантах, і нас переконують, що Голлі Джексон - пік цього інтересу в 16-річних. Детективи пишуть і зарубіжні, й вітчизняні автори, хоча українські письменники набагато рідше обирають цей жанр, аніж творці з-за кордону. Щоправда, яскравих імен - як авторських, так і персонажних - усе менше.
Брак історій в реалістичному жанрі, з повсякденного українського життя говорить лише про те, що ми занадто орієнтуємось на штучно створений попит, на "рожеві бульки" чи боязке ковзання поверхнею уявного дитячого життя. В таких історіях проглядається лише прагнення самого письменника поринути в "безтурботне" та "нетравматичне" дитинство, замість чесного та сміливого погляду на проблеми, які турбували колись і турбують зараз.
Небажання зачіпати справді конфліктні та хвилюючі теми виливається у відсутність національних бестселерів, у засилля "пластмасової" мови та поглядів імпортного - ба, навіть уніфікованого, безликого штибу. Обридла жуйка думок споживацького світу, де кожен свідомий громадянин побоюється, за стародавньою звичкою "кабы чего не вышло", тільки в нових умовах постійно не впевнений, що "можна" казати, а чого "не варто" - наче той селянин, який даремно прагне вибитись у вищі світи, зайнявши позицію бюргера з поліційним підходом до суспільного життя, де пояснюючий постійно вимагає чиїхось пояснень і впевнений лише в тому, що цей спосіб існування повинні наслідувати потомки.
Таке невільницьке ставлення дорослих до світу, в якому ігноруються справжні життєві перипетії, а вміння поводитись і говорити вільно та впевнено приписується ворожим або "чужим" культурам, лише підвищує страх, тривожність та відчуття чогось поганого, темного, надзвичайно злого, про що більшість воліє мовчати або оминати це гладенькими, завченими, огидно-лицемірними фразами, покликаними виконувати роль псевдотурботи, маскувати суттєві речі й пригнічувати дійсне волевиявлення.
Багатьом новим книгарням бракує яскравості та масштабності презентацій товарного ряду, в якому добре видно імена, доробки, індивідуальність авторів дитячої літератури, серед яких, за світовими традиціями, провідні місця мають належати вітчизняним письменникам. В цьому сенсі книгарні старого зразку є більш успішними, хоч, бува, й застрягають на тенденціях багаторічної давнини. Та сама "поттеріана" все більш схожа на ленініану, без якої книжкова полиця наче не повинна існувати, і який де Морт це звелів, теж важко припустити.
В усякому разі, старі книгарні менше орієнтовані на багатство асортименту - радше, уникають враження такого, намагаючись створити справжню видимість. Натомість, нові книгарні відчувають контрадикцію потреби ув асортименті та необхідності економити на торгівельних площах. Здавалося б, увесь асортимент одразу представляти не варто, це лише розгублює покупців - тим не менше, більшість видань стоїть впритул одне до одного, створюючи враження майже суцільної, різнокольорової плями без розпізнавальних знаків.
Слабка представленість українських письменників наштовхує на думки про непозбувний комплекс меншовартості та імпортоманії, яких ми так і не позбулися з радянських часів. Так само небагато живих презентацій від українських авторів дитячої літератури поза межами великих міст та бібліотечних залів. Книгарні співпрацюють з видавництвами, які орієнтовані на блогерський, буктоковий та буктюбовий асортимент.
Авторам дитячої літератури бракує цільової реклами, яка виводить на перший план досягнення українського письменства в дитячій літературі, й дитячу літературу, як таку. Це при тому, що вибір книг у цьому жанрі на теренах України - один з найкращих в світі, але видань з яскравими авторськими іменами відносно небагато. Перетворитись на літературу віршиків, казок та енциклопедій так само легко, як говорити всюди, що ми вміємо гарно співати пісень у полі за жнивами, замість збирати літаки чи виробляти телевізори власної марки.
Натомість, яскраво презентуються видання провокативного змісту, повторювані від магазину до магазину "модні" видання та імена, що вже нав'язли в зубах та підозріло часто звучать ледь не з кожної праски. Головна "цінність", яка пропагується при цьому - протистояння дітей та батьків, рання дитяча "самостійність" та ранній "розвиток", у якому потрібно пояснювати емоції та, взагалі, надмірно вербалізувати. Про те, як дурно виглядають і звучать такі люди, чомусь ніхто не говорить.
Яскравість в ущерб змісту - інша проблема вітчизняного ринку дитячої літератури. З одного боку, величезна кількість пізнавального читання на будь-який вік, смак, інтерес та гаманець, з іншого, справжніх, грунтовних знань, що сприяють підвищенню функціональної грамотності, дається небагато. Відтак, діти з острахом чекають, що на них знову вивалять купу раціоналізованої інформації або розмов ні про шо, з ігноруванням особливостей дитячої психіки, дитячого способу пізнання та справжнього креативного підходу, в якому відносно небагато інструкцій.
Комунікативні підходи, які пропонуються модними авторами, часто виявляються збідненими, "нормалізованими" (читай, виплодом демократичної цензури) - відтак, скалькованими з мовного коду інших панівних суспільств. На ділі, такі традиції навряд чи існують десь там, крім маскульту т.з. "медійного", вихолощеного мовлення, з його штампами, слоганами та схемами в стилі "Як говорити про...". Тож, якщо не хочемо ростити мімози замість рози, треба, як то кажуть, шось рішать, і якнайскоріше.
Тут ми й сподіваємось - не без надії! - що український автор дитячої літератури, врешті, визирне з розкладок регіональних видавництв і бібліотек, назустріч активній читацькій аудиторії, яка давно спрагла до живого українського слова.
Немає коментарів:
Дописати коментар