вівторок, 25 серпня 2026 р.

«Книжкова площа»: видання, що не лежать на полиці

Images by Volodymyr Zhabrovetz

 Автор: Таїсія Сосновська 

Випуск 125 + АртКава (в середу)

Час змінюється, коли шукаємо нові рішення та відмовляємось від зайвого. Час змушує з особливою гостротою бачити те, що справді має значення. Саме в такі моменти народжуються прості й геніальні ініціативи, які відповідають потребам часу й поступово стають чимось  більшим. Однією з таких ініціатив стала «Книжкова площа». 

Ідея міжрегіонального заходу починалась як можливість обміняти прочитані книги, але переросла у простір зустрічі — людей із людьми, читачів із новими історіями, міст і навіть країн між собою.

Книгообмін: просто й захопливо

Правила «Книжкової площі»  елементарні: приніс одну книгу — отримав право обміняти її на одну іншу. Книги мають містити заявлену кількість сторінок, бути охайними, придатними для читання; приймаються видання різних жанрів і мов, крім російської. За передані книги учасники отримують квиток-перепустку. Так, у Житомирі вже 16 серпня учасники могли обрати відповідну кількість інших видань.

Для мене особливо цінною є інша деталь: свою книгу можна здати в одному місті, а забрати «зустрічну» — в іншому. І в цьому, мабуть, найбільша краса задуму: сполучення літературних шляхів. Ти віддаєш свою книгу тут, а її умовне продовження можеш отримати зовсім в іншому місці. Книга вирушає в дорогу — і разом із нею відбувається твоя нова, незвичайна подорож.

«Книжкова площа»: історія

Усе почалося в серпні 2021 року, в дворику Львівської ратуші. Місцева муніципальна бібліотека започаткувала культурну ініціативу масштабного книгообміну, який одразу зібрав понад 1 000 книголюбів і допоміг книжкам змінити власників — їх обміняли близько 1 500.

Далі стало зрозуміло: одна львівська площа для книжок — замала.

У 2022 році «Книжкову площу» поставили на паузу через повномасштабне вторгнення. 2023-й став роком підготовки до повернення: організатори вирішили відновити та масштабувати захід у 2024 році.

Наступного року у Львові обміняли близько 5 000 книжок, а до акції долучилися 3 500 учасників. У 2025-му «Книжкова площа» вирішила перевірити, наскільки далеко можуть розійтися книжки, якщо їх відпустити - і вирушила Україною.

2026 року «Книжкова площа» проводиться вчетверте. Сьогодні це щонайменше десять міст та населених пунктів: Львів, Тернопіль, Теребовля, Житомир, Дніпро, Кривий Ріг, Біла Церква, Хмельницький, Ярмолинці й навіть Токіо - книжкам не потрібні візи.

Обмін на площі: учасники та очікування

«Книжкова площа» — це не лише про кількість книг і не лише про тих, хто приходить обмінюватися. На площі одночасно шукають книги діти, підлітки, молоді люди, батьки та літні читачі. Вікового бар’єра, фактично, немає: дитячі видання сусідять із сучасною українською прозою, нонфікшном, класикою та іноземною літературою.

Навколо книжкових столів збирається й професійне книжкове середовище: письменники, бібліотекарі, видавці, представники культурних та громадських організацій. У Житомирі громадська організація «Головна сцена» презентувала майбутній книжковий форум «ВІДСІЧ. Право на гідність».

Сама книга на площі стає центром, навколо якого вибудовується цілий день. Працюють дитячі та підліткові майстер-класи, вікторини, літературні змагання, фотозони, читацькі кафе, відбуваються презентації та дискусійні панелі. Тож обмінюються тут не лише книгами, а й читацьким досвідом, рекомендаціями, думками та знайомствами.

Книгообмін в цифрах: 2025-26

  • Львів — 5 950 книжок, понад 5 000 книголюбів у 2025 та 5 156 книжок, понад 1 200 із них принесли безпосередньо 16 серпня 2026.
  • Тернопіль — 2 068 книжок, 3 000 відвідувачів у 2025 та 2 208 книжок знайшли нових власників, понад 200 тернополян принесли свої книги просто в день акції у 2026.
  • Теребовля — 533 книжки, 1 000 мешканців у 2025 та цьогорічні цифри ще рахують.
  • Житомир — 2 236 книжок, 2 300 відвідувачів у 2025 та 2 235 книжок; долучилися 568 учасників у 2026. Лише 16 серпня 216 людей принесли 663 книги.
  • Дніпро — 1 524 книжки, 4 000 учасників у 2025 та 1 330 книг принесли заздалегідь і ще 820 — у день події 2026.К
  • Кривий Ріг - перша участь, понад 1 000 книжок. Біла Церква та Ярмолинці теж долучилися 2026-го. Хмельницький теж не залишився осторонь: понад 1 200 книжок.
  • Токіо — цифри ще чекаємо. Японці не поспішають, у них свій часовий пояс.

Тож, повну статистику за 2026 рік по всіх локаціях зачекаємо, але очевидно: ініціатива львівського дворика з 1 500 книжок виросла до всеукраїнського книгообміну та дісталася Далекого Сходу.

Міста додаються, люди долучаються, а самі книжки вперто роблять те, для чого створені: не лише множаться, а мандрують від людини до людини, залишаючись у світі довше, ніж один день книгообміну.

Обмін книгами: японська локація

У 2026 році до української ініціативи книгообміну вперше долучився Токіо. Першою закордонною резиденцією проєкту стала українська бібліотека в районі Шібуя. Книги тут приймали до 10 серпня, а 16 серпня провели власний обмін і книжкову зустріч спільно з українською громадою Японії.

«Книжкова площа»: знову в Житомирі

У Житомирі «Книжкова площа» заявила себе доброю міською традицією. 16 серпня 2026 року захід розпочався вдруге. Перший обмін відбувся 17 серпня 2025 року на Михайлівській. Понад дві тисячі книг чекали на нових читачів. Цьогоріч «Книжкова площа» стала ще масштабнішою: 568 учасників зібрали 2235 книг. Із них 1572 книги житомиряни передали протягом літа через бібліотеки, а безпосередньо в день події 216 учасників принесли ще 663 книги.

За книжковими столами найпомітніше тримається художня література. У Львові серед принесених видань організатори відзначали жанрову літературу — Стівена Кінга, Макса Кідрука, Світлану Талан, Ірен Роздобудько. Водночас на різних локаціях книги розкладали за ширшими категоріями: українська та зарубіжна література, дитячі й підліткові видання, нонфікшн, довідники, енциклопедії, книги для саморозвитку та іноземними мовами.

Порівняти міста за «найобміннішими» авторами чи назвами поки складніше: організатори не всюди ведуть однакову статистику, а дані про принесені й забрані книги — не те саме. Тому говорити про рейтинг авторів можна лише там, де є відповідний підрахунок, адже захід лише набирає популярності.

Наостанок: три кадри книгообміну

Перший кадр — «Встигла!»

8 серпня, коли Житомир заливало дощем, до Центральної міської бібліотеки ім.Василя Земляка, дорогою до столиці поспішала учасниця книгообміну. Вона не була письменницею чи публічною людиною — просто читачка, якій стало цікаво, як працює «Книжкова площа». Мокра, але усміхнена, вимовила: «Встигла!».

У стосі переважала сучасна зарубіжна література, а кілька книжок були англійською. Ці видання учасниця привезла не просто аби звільнити місце на полиці. Хотіла поділитися тим, що вже прочитала, й натомість відкрити для себе щось нове, не менш цікаве й захоплююче. Сам принцип обміну - віддати книжки, які вже знайшли свого читача, і вирушити далі не з порожніми руками, а з можливістю зустріти зовсім іншу історію. Чи то мем, чи епіграф нашого часу: встигла привезти, встигла віддати, встигла передати далі. Київ цього року, на жаль, не долучився до «Книжкової площі», тож, перед від’їздом жінка хотіла залишити для обміну більше десятка сучасних книг — всі в ідеальному стані. 

Другий кадр: книги, які стають нашими

Під час дискусійної панелі «Книга нашого дитинства» пролунало те, що кожен із нас відчував, згадуючи свою першу важливу книгу. У кожного вона своя. У когось — затерта до дірок казка, у когось — перша пригодницька повість, у когось — книга, яку перечитували десятки разів.

Третій кадр — «А що буде з книгою?»

Після завершення книгообміну на Михайлівській я перетнулася з бардом Юрієм Іванцем. Він похитав головою і запитав: «Чули, що сталося в Києві з книжковим ринком?..».

Тож, книга — не лише товар чи спосіб провести вільний час. Це пам’ять, культура, спосіб мислення, виховання і цеглина в наш спільний державний дім. Для читача — знайти нове, добре забуте старе й заощадити, для автора — розширити коло читачів, для видавця — нагадати про свою книгу та історію видавництва.

Під час воєнного стану хвилює питання не лише “Скільки книг ми обміняли?”, а “Чи зможемо зберегти простір, у якому українська книга народжується, живе й знаходить свого читача?”.

Ще на тему:

Слідами "Книжкової Країни": дитліт і ринок

Купити: чого вартує книга у читача

Сезони книжкової моди: весна-літо 2026


КнижКава в ХFacebook -


ваш вибір формату.


КнижКава  в Bluesky -


погляд назовні.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Ексклюзивна тема - Премії

Укрпремія: Премія книжкових блогерів