.JPEG)
Image by Tetyana Moroz
Інтерв'ю від Марія Заржицька
Самвидав - хоч і вільний, але нелегкий процес виходу на власній яхті у відкрите море. Як здійснити свою мрію й зберегти проект? В серії публікацій "Сам собі видав" будемо спілкуватись із письменниками, що видають і продають свої твори самостійно або за мінімальної участі видавництва.
Сьогодні говоримо з Alina Ross - українською авторкою чотирьох психологічних романів, половина з яких («Переміщені» та «Два Річарди») перекладені англійською мовою.
Alina, чим самвидав для вас є зручнішим, якщо порівнювати з друком у видавництві?
В першу чергу, для мене самвидав - це свобода. Я можу сама вирішувати, як буде редагуватись книга, який відсоток редагувань буде, наскільки вона буде змінюватись - тобто, тут впливаю лише я. Немає дедлайнів, договірних умов, терміни друку книги теж залежать виключно від мене.
Що найбільше відштовхнуло в пропозиціях видавництв?
Це гроші - розмір авансу й роялті, які є дуже й дуже малими. Великі видавництва мають потужності для гарного маркетингу й піару. В них є всі необхідні інструменти, вони можути розкрутити автора й книгу, - але фінансова сторона співпраці з письменниками, все ж таки, відштовхує.
Скільки видавництв зацікавилось вашими рукописами, перш ніж ви прийняли рішення видаватись самостійно?
Жодного. Автори, переважно, йдуть до самвидаву саме через те, що не отримують фідбеку від видавництв або отримують відмови. В моєму випадку була тиша, - якщо згадувати 2019-й рік. В 2021 році я мала зустріч в Zoom з представниками видавництва, яке розглядало мою книгу "Любов народжується в мовчанні", але далі справа не пішла.
В яких країнах вас читають?
Дуже широка географія, особливо, з моменту повномасштабного вторгнення 2022 року. В березні я вивозила маму, сестру й кішку до Австрії, де організувала дівочі зустрічі. Їх я проводила досить довго. Це були безкоштовні зустрічі для того, щоб підтримувати одна одну. Так у мене з'явилися нові читачки, українки. Далі мої книги замовляли дівчата з Німеччини, Польщі, Іспанії, Еміратів, Сполучених Штатів, Великобританії. У США є сайт Ukrainian Pages, де продають книги українських авторів, з доставкою. Співпрацюємо з цим сайтом, через них я зробила вже другу відправку книг читачам діаспори.
Що для вас є цілями в співпраці з книгарнями?
Основна ціль, на якій завжди наголошую - екологічне партнерство. Саме, екологічне, в якому книгарня не дивиться на самвидав як на щось гірше, ніж наклади з видавництва. Самвидав може робити гарні книги - писати, й візуально оформлювати обкладинки. Друга ціль - фінансова. Це продажі, які бувають при екологічному партнерстві, при ставленні до самвидаву без кліше "це, скоріш за все, не буде продаватися".
Чому, на вашу думку, з деякими книгарнями важко співпрацювати?
Наразі, я співпрацюю з усіма мережевими книгарнями (КСД, Vivat, Book.ua, Yakaboo тощо). В квітні підписала договір з "Книголендом", нещодавно - з Megogo. Чому з деякими важко? В моєму досвіді я зіштовхнулась із проблемою, коли керівництво не хотіло комунікувати - на мою думку, без жодних причин. Це було важко для мене й для розуміння одне одного.
Alina, ваші колеги по самвидаву - коло взаємодопомоги, осине гніздо чи капсульний готель?
Дуже круті порівняння. Одразу відкидаю осине гніздо, - але далі я задумалась, хоча взаємодопомога є. Все ж таки, капсульний готель. З моменту створення групи в Telegram, де нас, авторів-самвидав, близько 300, я бачу тенденцію "кожен сам по собі". Дехто намагається об'єднуватись, але дуже багато таких авторів самі.
Тут є декілька причин. Першою, найголовнішою є страх - наприклад, поставити не те питання, або що воно буде здаватися дурним. У нас відкрита комунікація. Хто хоче, може ставити питання й просити допомоги в інших авторів.
Бояться друкувати свої книги - що скажуть? Під час голосування виявилось, що лише 12 авторів з 300 мають надруковані книги. В цьому готелі той чи інший автор, рано чи пізно намагається відкрити свою капсулу і долучитися до великого книжкового ринку. Це страшно, особливо, коли ти з першою книжечкою ходиш. Є купа сумнівів, звісно. Я сподіваюсь, що наш готель в майбутньому відкриє всі капсули й перетвориться, все ж таки, на коло. Ще раз додам - є взаємодопомога, але поки що це відокремлені автори.
Що є найціннішим у вашому зарубіжному досвіді продажів?
У мене є досвід комунікацій з літературними агентами й видавництвами в міжнародному форматі. Я тричі відвідувала Франкфуртський книжковий ярмарок, двічі - Варшавську книжкову виставку, один раз - Віденський форум. Поки що права на переклад не продані. Наразі, це книги українською мовою. Є англомовні "Переміщені" й "Два Річарди". Щодо Amazon, цією платформою треба постійно займатись, аби були продажі. Зараз я цим не займаюсь, тому декілька електронних книжечок на місяць купують - хтось, якось випадково знайшов. Я цим займалась в 2019 році, коли "Два Річарди" стали першою книгою в ТОП-100 різдвяних романів.
Прикра ситуація з "Книгарнею "Є" сталася з вами в одному магазині чи відбувалася систематично, в усій мережі?
Історія стосується не одного магазину "Книгарні "Є", історія про всю мережу. Це сталося в березні 2024 року, я вдруге зверталася до керівниці, контакт якої знайшла у відкритих джерелах. Я писала їй за півроку до того. Зайшла - точно не пам'ятаю - здається, на Лисенка в Києві. Мої книги стояли на найнижчій полиці біля підлоги. Я зайшла, тому що розумію - вони не продаються місяцями. Думаю, зайду, подивлюсь, що там відбувається, чи вони взагалі стоять на полиці. Вони стояли внизу.
Пройшло півроку. Я знову зайшла до якоїсь із книгарень, і знову мої книги внизу. Я до неї вдруге написала і запитала: "Чи можемо ми домовитись про те, щоб книги знайшли собі місце трохи вище, тому що читачі не дивляться собі під ноги". І, насправді, більшість книгарень не мають полиць біля підлоги, там є тумби для зберігання книг. На моє прохання відповіли, що, на жаль, розкладка в "Книгарні "Є" - за алфавітом. Це є правда, але частково. Якщо виходить якась новинка, і треба продати книгу - новинку чи хіт - то вона буде стояти на видному місці. Неважливо, на "Я" це прізвище чи на "А".
Окрім того, в деяких "Книгарнях "Є" (це не Київ, в інших) мої книги стояли на видноті. Це робили менеджери, з власної ініціативи, на місцях - але, насправді, у менеджерів є вказівки. Наприклад, новинка прийшла, треба її виставити так або так. Тому те, що в мережі по деяких містах мої книги стояли на видноті й продавались - виключення.
Вдруге я написала з пропозицією домовитись. Я спитала: "Що ви хочете, які ваші умови?" І мова йшла не про гроші, тому що я абсолютно точно знаю: "Книгарня "Є" не бере гроші за викладку на промо-столі чи на іншому видному місці. Я знаю цю інформацію, тому я прямо запитала "Можливо, ви хочете більшу знижку на книги, з мого боку? Давайте обговоримо".
Наступного дня мені прийшов лист від моєї менеджерки: "Нам наказали прибрати ваші книги з усієї мережі". Це майже дослівно - "нам наказали", "нам наказало керівництво". Тепер важливо це сказати: я в своєму листі питала про домовленості й знижку, умови для підняття книг на видноту. Я навіть казала "Окей, є у вас п'ять книг одного виду. Нехай три або навіть чотири стоять внизу, а одну підніміть вище, нехай її читачі бачать".
І наступний момент. Я сказала: "Якщо це неможливо, я б хотіла забрати книги з книгарень, де вони біля підлоги і де вони місяцями не продаються, тому що це мої заморожені кошти, які я, власне, недоотримую, щоб вкласти в новий друк". Наступного дня мені прилетіло "Керівництво наказало прибрати ваші книги з усієї мережі". Це було дуже неприємно, звісно. Я запитала причину, її мені не назвали. Ще більш прикрим є те, що причини, насправді, як такої, й немає. І потім я намагалася запитати контакти керівництва, яке наказало прибрати - мені нічого не відповіли. Я писала SMM-менеджеру Андрію, з проханням допомогти мені зконтактувати з керівництвом, стосовно того, що я хочу поговорити - для розуміння, й це теж важливо.
Між березнем і днем, коли я виклала це публічно, пройшло чотири місяці. Тобто, це не було, знаєте, отак, що я отримала від них наказ прибрати мої книги, і наступного дня "Все, піду зараз усім розповім і почну робити скандал". Ні, я вичекала чотири місяці. Я чекала все-таки, що в мене вийде поговорити з керівництвом.
SMM-менеджер відкрив моє повідомлення, але, на жаль, нічого на нього не відповів. Мені здається, SMM-менеджер має реагувати на такі дзвіночки. І, мабуть, я про це писала - якщо в нас не вийде контактувати непублічно, я вийду з цією інформацією в публічність і буду себе захищати.
Далі історія не закінчилась. Мені повертають книги. В кінці квітня 2025 року я потрапила в ДТП - ходила, але по квартирі. Я написала їм про це, бо то були ті дні, коли я мала забрати книги. Вони відреагували нормально, сказали: "Добре, ми чекаємо, заберете, коли можете". Забирати я їх їздила на київський склад. Зрештою, я забираю всі книги, відкриваю їх вже в себе на складі й виявляю, що всі книги - з наліпками "Книгарні "Є".
Я сказала, що не буду забирати ці книги, бо це втрачені книги. Я не зможу їх більше ніде реалізувати з тими наліпками - жоден магазин у мене їх більше не візьме. Там було більше 300 книжок. Мені написала дівчинка з "Книгарні "Є", - мовляв, вони дуже гарно ці наліпки відривали з феном. Якщо керівництво готове стояти й відривати з 300 книжок наліпки - супер, але я цього робити не хочу. Я написала, що не готова прийняти ці книги.
Довга історія, це був уже вересень місяць, але мені сказали: "Добре, привозьте їх назад, ми їх реалізуємо". Мені дзвонила представниця, з керівництва "Книгарні "Є", дуже мило зі мною спілкувалась. Мова не йшла про торгівельні точки, я просила їх реалізувати виключно в інтернет-магазині. Вони сказали: "Добре, ми зробимо це", і я відправила книги назад.
Минув місяць. Книг немає в інтернет-магазині. Я дзвоню представниці, вона не бере трубку. Не пам'ятаю, з ким контактувала, але мені кажуть "Так ми не будемо нічого реалізовувати". Тобто, минув місяць, вони не хотіли нічого реалізовувати, й, здається, хотіли повернути книги назад.
Існує пункт договору між мною та "Книгарнею "Є", де вони кажуть, що можуть повернути книги з наліпками в тому числі, але тільки після вказання причини повернення. Причини не було, і я стояла на цьому. В юридичному полі ми змогли домовитись, і зараз вони реалізовують мої книги в інтернет-магазині.
Як поводяться інші книгарні з вашими книгами?
З іншими книгарнями все добре. З'являються нові книгарні-партнери, які охоче співпрацюють з самвидав у форматі B2B.
Ми дякуємо Alina Ross за активну участь в проекті. Сподіваємось побачити в нашому проекті письменників, що хочуть розповісти про досвід самостійного видання книг в Україні та за кордоном. Надсилайте ваші пропозиції в редакцію або заповнюйте форму на сторінці вгорі (у веб-версії), з повідомленням "Сам собі видав".
КнижКава в Facebook - щотижня й більше
Діізнавайтесь новини видавничої спільноти разом з нами!
