10 українських книг про війну

Image by @MZarzhytska on X

Автор Марія Заржицька

Тема українського сучасного роману все частіше стає предметом літературних дискусій. Що створювати для людей в умовах війни - те, що відволікає, розвантажує, чи те, що звертає їхню увагу на позамедійну правду? Сьогодні розглядаємо другий аспект проблеми і презентуємо читацькій аудиторії нашу підбірку.

Між мілітарністю та ескапізмом

Під час нещодавньої зустрічі з українськими письменниками Ольга Саліпа зазначила, що українська читацька аудиторія складається, щонайменше, з двох сегментів. Одні не можуть читати про війну взагалі, а інші не можуть читати нічого, крім як про війну. Така біполярність відобразилась в персонажному концепті, розподілившись між двома типами героїв - мілітарізованим та ескапізованим, ворожнеча між якими, здається, є непримиренною. Втім, чи існує якийсь інший шлях у цьому питанні, крім акцентів на крайнощах?

Для ліпшого розуміння того, що відбувається, потрібно звертати увагу на правомірність термінів, що застосовуються в тій чи іншій сфері. Поняття мілітарності та ескапізму - не військові, а медійні. Четверта влада зробила все можливе, аби в громадській свідомості відбулася підміна понять щодо такої, здавалося б, уродженої структури, як захист рідної землі. 

Саме поняття мілітарності відносить нас в епоху гонки озброєнь між двома світами, й, здавалося б, нічого поганого в цьому немає. В дійсності ж, акцент у понятті мілітарності робиться не на захисті своїх інтересів, а на загрозі потенційного нападу. В цих умовах ескапізм виступає проявом пацифізму, - тобто, відмови від будь-якої участі у військових діях, переводячи акцент зла з інтересів промілітарної економіки на війну як таку.

І там, де прагнуть звільнитись від пут розколотого світу. потрібно дослухатись якраз до голосів безпосередніх учасників подій - військових, мирного населення, письменників та журналістів, які розповідають громадськості про те, що відбувається насправді. Сьогоднішня підбірка складається саме з такої літератури.

Що таке “книги про війну”?

Не беручи до уваги пропагандит і очевидно грантові видання, розглянемо літературу про війну в її усталених і сучасних напрямках. Це художня література - проза, поезія - та публіцистика, що складається з документальних видань та літератури досвіду.

Огляд книжкового ринку і дискусії з його учасниками свідчать про існування в Україні двох основних типів художньої літератури про війну. В жанрі художньої прози маємо батальний та соціальний романи, перший з яких зосереджується на зоні бойових дій, а інший - на житті в тилу. 

Сучасність додала нам ще й роман жіночий. Це може бути погляд жінки-захисниці, жінки, яка змушена чекати чи переховуватись разом з сім’єю у безпечних місцях або навіть самотньої жінки, яка втратила усе чи вирішила розпочати своє життя подалі від загрози його повного винищення. 

Мігрантський роман теж має не один, а цілих три напрямки. Емігрантський напрямок зосереджується на долі героя, що не бажає повертатись на батьківщину, але не втрачає свого зв’язку з нею, попри намагання розпочати нове життя. Мігрантський роман розповідає про життя біженців, а ремігрантський описує проблему зворотньої втечі, - ба, навіть зворотнього руху, коли вчорашній мігрант зважається битись проти ворога в лавах захисників України.

Особливим жанром літератури про війну є поезія. Творцями віршованого слова стають як учасники бойових дій, так і ветерани, члени їх сімей чи люди, які ніколи не були на війні, але співпереживають цей досвід в тилу й тримають руку на пульсі суспільних настроїв.

До публіцистичного жанру відносимо, крім згаданого раніше, публікації військових журналістів, медиків, психологів і навіть дітей, які створюють оповідання, вірші, колекції фотографій та малюнків, опублікованих у книжковому форматі.

Тож, нарешті, представляємо нашу добірку книг про українську війну.

Романи та есеїстика

1. Влад Якушев, “Карателі” (ДІПА, 2018).
2. Артем Чех, “Точка нуль” (Vivat, 2017)
3. Тамара Горіха Зерня, “Доця” (“Білка”, 2019).
4. Оля Бражко, “Загадка” (“Гамазин”, 2022).
5. Анна Бугаєва, “Я твій ворог” (“Нора-Друк”, 2025).
6. Любко Дереш, “Погляд медузи. Маленька книга пітьми” (Видавництво Анетти Антоненко, 2024).

Публіцистика, спогади

1. Галина Янченко, “Прихисток” (Саміт-книга, 2024).
2. “13 історій війни” (Ukrainian Warchive, 2024). 
3. Behind blue eyes - 200 фотографій, зроблених дітьми на прифронтових і деокупованих територіях 2002-2024 рр. (вид-во Readellion, 2024).
4. Дарія Китайгородська, “Ми залишаємося” (“Кондор”, 2023). 

КнижКава в Facebook - щотижня й більше

Дізнавайтеся новини 

видавничої спільноти разом з нами