вівторок, 3 червня 2025 р.

Червоний, чорний - нові акценти традиційного книжкарства



Images by @MZarzhytska on X

Автор Марія Заржицька

Мода на книжковий дизайн з'являється в царині мистецтва, що першим відгукується на ідейний ефір. І тут ми дозволимо собі нагадати, що платонівський світ ідей - таке ж беззаперечне явище, як і їхнє матеріальне вираження.

Червоний і чорний в українському книжкарстві цього сезону набувають особливої глибини та гармонійності в поєднанні з кольорами вогню - жовтим та жовтогарячим, а білий підкреслює кожен відтінок, надаючи автентичності й повноти бачення. 

Врешті, ми приходимо до власних гам і форм оздоблення книг, перестаючи боятись неринковості - й отримуємо натовпи вдячних читачів, готових відкрити знайомі книги в новому форматі.

Цього Арсеналу "Чорна рада" Пантелеймона Куліша вийшла з напівтемряви бібліотечних полиць, що пахнуть медом старовини - в форматі, який переносить у самі-самісінькі літа подій. І навіть раніше, коли Україна ще не усвідомлювала, до чого йде, прийнявши панування литовських князів.

У подачі оновленої "Чорної ради" від Readberry ми бачимо і обкладинку, і форзац, і текст в єдиному стилі, який описує шлях України крізь коридори завойовників. Шлях смирення й гідності, омани та виправдання, страху та радості відкриттів, глупоти та мудрості, терпіння до супротивника і рішучості в боротьбі, що не знає компромісів. І килимове мистецтво, цьогоріч презентоване видавництвом "Родовід", лише поглиблює спогади.

Одними з першопрохідців цієї весни виявились "КСД", які ще на "Книжковій Країні" подали колекцію "Перлини української класики" у петриківському стилі. 

Щодо традиційного червоного, тут і "Берестечко" Ліни Костенко, і "Арабески" Сергія Жадана, і його перший поетичний фоліант постали в ошатній версії твердої обкладинки, яка перекликається з "Українськими регіональними літописами" серед новинок, представлених на Книжковому Арсеналі цього року.

Гра відтінками червоного - мабуть, найулюбленіша в українському мистецтві. А чорне піддається нам в графічних рішеннях артбуків, яким приділимо окрему увагу.

До речі, класичну версію чорно-білого цього року задає "Смолоскип". Гірка й болюча тема Розстріляного Відродження набуває форм сподівання на те, що ми, врешті, припинимо нищити незручне. На те, що ми припинимо уникати тем, які, неначе навмисно, подаються темами страху, жаского суму та відчаю. На те, що ми, врешті, припинимо підміняти поняття свободи й почнемо звати речі своїми іменами.

Творець - найцінніше, що є в кожному з нас, і підміняти творчість дарком означає оману куди гіршу, аніж мали до того. Тема "Голоси" від "Землі поетів" відсилає нас до плідності, й тільки. Артбуки в сучасному стилі продовжують тему народної графіки, вплітають наївне й дитяче мистецтво, поза межами тотального контролю та гніту, замаскованого під турботу. 


АртКава в Instagram - ще більше візії!

Тут може бути огляд вашої події.

Умови співпраці - в листуванні 

mariazarzhytska@ukr.net









понеділок, 2 червня 2025 р.

Поетична ілюстрація: весна-літо 2025


Image by @MZarzhytska on X

Автор Рут Фландерс

Мистецька книга і книга митця останнім часом мають все більше перетинів. Художники отримують можливість привернути увагу шанувальників, ілюструючи книги письменників, а творці слова вражають читачів з першого погляду. Тож, у короткому новинному огляді пройдемось по основних тенденціях.

Художник Юрій Нагулко нагадав про себе участю в волонтерському проекті "Між рядками незвіданих тиш" житомирської поетеси Євгенії Юрченко. Автор полотна "Батуринська трагедія" 2015 року створив ілюстрації для видання в стилі art-poetry та у військово-ліричному стилі, з пануванням українських традицій живопису.

Символізм та повітряність кисті Нагулка перекликаються з творчістю литовського митця Мікалоюса Чюрльоніса, а густина і яскравість фарб, кольорові акценти нагадують стиль давньоукраїнських розписів.

Юрій Нагулко, зокрема, ілюстрував метафоричні картки, що їх використовує Євгенія Юрченко в своїй творчості. Це особливий психологічний підхід автора, що базує свою творчість на картинах душевних станів. 

Інший волонтер проекту, Дмитро Михайловський, творить в стилі сучасного мистецтва як продовжувач традицій французького імпресіонізму в українській подачі. Михайловський - майстер гуманістичного портрету, де індивідуальність натури проявляється через емоційні складові. 

Теми свавілля влади та благих намірів, зради присязі та народним прагненням, тиранічної несамовитості та страху бути відвертими, винищення культурних цінностей на догоду амбіціям переможця, так чи інакше, звучали на Книжковому Арсеналі цього року - в колишній фортеці на місці Вознесенської церкви. 

АртКава в Instagram - ще більше візії!

Тут може бути огляд вашої події.

Умови співпраці - в листуванні 

mariazarzhytska@ukr.net






Ексклюзивна тема - Менше дітей

Яким повинен бути автор дитячої літератури?