Ромком: імпорт

Image by @MZarzhytska on X

Автор Марія Заржицька

Романтична комедія - хіба не найпопулярніше читання влітку, коли хочеться відпочити від інтелектуальної напруги. І, якщо вже досліджувати історію сучасної літератури, ромком як жанр розвинувся на Заході - у кінематографі, особливо, після з'явлення таких зірок, як Мерілін Монро та Одрі Хепберн. 

Сьогодні продовжуємо тему, розпочату в одному з наших попередніх випусків, а заодне, порівнюємо досягнення вітчизняних і західних авторів на полицях наших магазинів.

Вибір всліпу: зустрічаємо за манатками

Нагадаємо, що цей матеріал створено завдяки книгарні "Є", яка люб'язно погодилася надати нам можливість оглянути найпопулярніші цьогорічні видання в жанрі ромкому.

В нашому списку закордонних авторів опинилися четверо письменниць із англомовного світу - двоє американок латинського походження, одна - з азійським корінням і одна британка. Нас цікавила саме поличкова привабливість, якої українським виданням закордонних авторів вистачає з гаком. До того ж, усі книги виявились із Vivat, що входить в п'ятірку найбільших видавництв України. Варто відзначити, що в дизайні Vivat поступається мало кому - на перший погляд. 

"The Wall of Winnipeg And Me": велика гра

Почнемо з Маріани Запати - так літерували іспанське прізвище авторки, й, схоже, недаремно. Письменниця з раннім розвитком (і, мабуть, з англійською нянею) стартувала в публічній літературі фанфіками стилю бойз-бенд, аж поки не вкліпалась у трампамериканське чтиво.

Маріана має власний сайт із наполовину сміливим концептом і добрим десятком книг специфічного змісту. Обгортки в стилі рок-н-рол аж сильно чіпляють хиже до авантюр покоління Х, але щось-таки змушує нашорошитись.

Світ спортивниз зірок, поганих хлопців, комбатантів та звабливих босів-негідників, вочевидь, захоплює розумного автора. «Стіна Вінніпега та я» вийшла на американський ринок у 2-х образах - спортивному та ляльковому, але куди ляльковішим - ба, навіть мультяшним - вийшов український стиль книги.

У видавництві Vivat «Стіна Вінніпега та я» опублікована з ілюстраціями квір-дизайнерки Маші Ґрімм, хоча в самому романі традиційну орієнтацію прирівнюють до закоханості в бидло. Причому, бидло, як завжди, привабливе до нестями, - починаючи від зовнішності мачо до невдячних манер у стилі неодиктатури, де перше питання завжди про їдло.

Культивація жіночого психологічного рабства та вклоніння total love поєднуються з віктимністю дівчинки, що, переживши буття в деструктивній родині, вв'язується в ще ліпшу історію з прислуговуванням футбольній зірці. 

Головна героїня роману Запати поєднує обов’язки секретарки, SMM-менеджера та багатопрофільної домогосподарки, маючи метою кругленьку суму на рахунку. Вона хіба не спить зі своїм босом, про що відверто жалкує. Чи то комплекс "шістки" заважає її протистоянню, чи брак садомазохізму з прихованої в ній люті, але її впертість і несамовитість, вочевидь, шукає гіперавторитета.

Несамовита жорстокість, яку виправдовує героїня "Стіни Вінніпега", шокує читача вже на початку роману. Втім, в руслі греко-римської міфології навряд чи може бути інакше. Дівчина звільняється тільки для того, аби повернутись і продовжити, - тепер уже в руслі жіночої міфології перетворення мачо на пупсика.

Що ж бачимо в українському виданні "Стіни"? Краса по-американськи постає перед нами в мультяшному варіанті, ще й у трьох форматах - паперовому з твердою обкладинкою, твердому з ілюстрованим зрізом та електронному, але це ще не все. Товщина книги прямо-таки безстрашна, як для нашого ринку - 608 сторінок з широчезними полями й добротним папером.

Більш того, на інших ресурсах український читач може придбати аж два з бажаних варіантів оригіналу, ціна якого знижується. Залишається порадити ще нижчу ціну, аби до українського видання можна було докладати набір маркерів і нотатковий папір в довісок. Не знаю, скільки тут важитиме переклад Адріани Федуник, яка вже працювала над подачею українським читачам Фріди Мак-Фадден.

"The Friendzone": порятунок плідності

Інший концепт пропонує читачам Еббі Хіменес, каліфорнійська письменниця з власним бізнесом - достоту кулінарним і дещо евристичним. За даними PBS Books 2024 року, Хіменес є одною з найекспортованіших американських авторок з 1,5 млн. екз. видань по всьому світу та 28 мовами перекладу.

Романтична комедія «Френдзона» розслаблює гарним текстом в найкращих американських традиціях жанру, з прийомом Вілкі Коллінза, де оповідь ведеться від імені кількох персонажів.

Роман Хіменес є своєрідним психологічним простором для аналізу стосунків «хорошого» хлопця та «поганої» дівчини, а також латентного конфлікту культур в американському суспільстві. В команді рятувальників-вогнеборців з’являється новачок, - як завжди, колишній морпіх, подружка якого нещодавно розійшлась із колишнім морпіхом та готується до гістеректомії.

Тут варто зауважити, що з маткою в персонажок романів Запати й Хіменес стосунки одразу не склались Якщо одна не бачить нічого поганого в тому, аби наносити жінкам заборонені удари, то інша шукає собі екстренного задоволення перед операцією, що назавжди позбавить її плідності. Чи вдасться гіперпозитивному хлопцю зробити з пацанки панянку - та ще й собі, а не так, як перед цим - лишається тільки здогадуватись, а ми переходимо до "Випробування нареченої" Хелен Коанг. 

"The Bride Test", "The No-Snow": пиши стильно

Якби автори американських відгуків на книгу Коанг писали правду, це була б "огидна претензія на аутизм і вбогий текст із ниттям за схемою, де, насправді, злобу, ненависть і хамство потрібно назвати своїми словами". Чергова книга Хелен відрізняється, мабуть, особливою нудьгою й вимученістю, наче її менеджер ганяв її по всьому кварталу за безглютеновою булочкою.

Та сама шалена нудьга охоплює під час читання доробку Бет О'Лірі про мультисекса Джозефа Картера, що не приходить на побачення одразу до трьох жінок, з якими зустрічається. Здається, будь-хто не прийшов би, крім любителів збільшувати ставки за каву, розлиту на сукню з відсотками.

Я, справді, й гадки не маю, чому наш вітчизняний видавець усіма силами намагається загримувати таке-от, крім однієї гіпотези - нам демонструють літературні трупи за наш же рахунок.

Все сказане, в тому числі, про те, що гладенький текст без помилок і гострих кутів - ще не текст, і потрібно, все ж таки, витрачатись іще й на критику, а не лише на кравця сімейства голих королів.

Що стосується ромкому як жанру, він і досі має майбутнє. Важливо, чи подолають авторки - та, може, й автори - жах перед реальністю, яку потрібно опановувати, аби писати добре. 

КнижКава в Telegram - 
не пропустіть нашого вівторка!

Жодного спаму. 
Один тиждень - одна новина.

Тут може бути огляд вашої події.
Умови співпраці - в листуванні 

mariazarzhytska@ukr.net