Автор: Марія Заржицька Буття поета, випуск 1
Епоха популяризації книги стала для українських читачів справжнім випробуванням. Як зорієнтуватись у світі нових видань та імен, про які ще вчора ніхто не згадував? Із прозою інформаційна частина ринку ще якось порає, та з поезією справи йдуть, м'яко кажучи, скромно. Переважна більшість поетів змушена видаватись невеликими тиражами за власний кошт, а дехто навіть не публікується в Інтернеті.
Попри це, Україна як була, так і є землею поезії, що живе буквально в кожному - і нам лишається не те що шукати, а ще й вибирати. І, головно, не забувати знайомитись із поетами, що все сміливіше заявляють про себе з різних майданчиків.
Пташиний спів на дубі
Однією з таких ініціатив є Літературно-мистецьке свято "Просто на Покрову", що проходить у м.Коростень Житомирської області вже 18-й сезон. Місто, відоме з давніх часів як Іскоростень, столиця племені древлян, що в язичницьку епоху вели запекле протистояння з київськими князями, виявляється, є місцем об'єднання українських інтересів. Саме в Коростені затвердили Тризуб Святого Володимира як український герб. Саме Коростень став точкою старту для армії УНР у протистоянні з більшовиками та осередком боротьби з наслідками Чорнобильскої катастрофи.
В Коростені народились композитор Руслан Квінта ("О тебе" (Є.Власова), "Одна калина" (Софія Ротару), "Белые лошади" (Мика Ньютон), "Девочка" (Ірина Білик), "Джимми" (Gallina)), музичний продюсер проектів телеканалу 1+1 "Голос країни" і "Голос.Діти". З Коростеня походить нинішній резидент Німеччини, джазмен Костянтин Кляшторний (збірки Downtown, Led By You, Smooth Jazz та 7x7). Щороку в рамках фестивалю відбувається екскурсія в дім-музей Василя Юхимовича, автора тексту пісні "А льон цвіте". Ця пісня, присвячена материнському чеканню під час війни, стала народною, завдяки Івану Сльоті та поліському ансамблю "Льонок".
Засновник фестивалю, письменник, заслужений журналіст України та головний редактор газети "Вечірній Коростень" Віктор Васильчук, теж народився у місті, яке разом зі своїми однодумцями виводить зі стану провінційності у світ мистецтва. Цього разу він презентував козацьку повість "Шалена Богдана", що є опублікованою у видавництві "Час змін-Інформ".
"Просто на Покрову": їдь та читай
Кожної осені місто стає осередком поетичного туризму. Втім, Публічна бібліотека Коростенської МТГ приймає не лише поетів, а й прозаїків, - у тому числі, есеїстів, що мають змогу презентувати свої твори в спеціальних номінаціях.
Щоправда, з моменту заснування свято зазнало певної кулуарності. Фестиваль змінив локацію з міського парку на бібліотечні стіни. На жаль, вони не можуть вмістити усіх, хто прагне послухати відомих поетів та письменників або представити свої твори літературознавчій спільноті.
Дуже добре, якщо ви є представником ЗМІ чи видавцем, який ще й пише сам - як-от Ярослав Карпець із видавництва YAR, Василь Головецький, поет та заслужений журналіст України, колишній очільник Житомирської ТРК чи Галина Максимів з Івано-Франківська, член Національної спілки журналістів України.
На даний момент, фестиваль триває один день, в другу суботу жовтня. За цей час учасники мають не лише познайомитися чи зустрітися вкотре на каві, а й побувати в домі-музеї В.Л.Юхимовича, презентувати свої надбання й дочекатися результатів від журі, з нагородами та черговим екземпляром альманаху "Просто на Покрову". До того ж, фестиваль підтримує юних поетів, для яких створені окремі номінації.
Перші виступи й читання розпочинаються біля музею Василя Юхимовича. Вірші воєнного часу наживо вже доступні на каналі @litagent у YouTube.
Премія Юхимовича: лауреати та засновники
На літературно-мистецьке свято в Коростені приїздять творці з усієї України. Цього року його відвідав ветеран АТО з Хмельниччини Василь Шекера, що отримав премію "За книгу поезій". Цю ж премію взяла львів'янка Вікторія Бондаренко, а її землячка Галина Фесюк відзначилася в номінації "За любов до України" та, зокрема, до Коростенщини. Оксана Галаєва з Черкас зайняла 3-тє місце у поетичному марафоні за "Доленосні листи". Повний список лауреатів та номінантів, інтерв'ю й презентації творів можна переглянути на сторінці Вечірки в Facebook та YouTube-каналі Коростень ТВ.
Головний приз фестивалю - літературна премія ім.В.Юхимовича, що присуджується Оргкомітетом за книги в галузях публіцистики, поезії та прози. Премію вручають не лише представники від місцевих можновладців, преси та громадських організацій, а й члени обласних відділень Національної спілки письменників України. Цього року в складі журі був Євген Баран - літературний критик, есеїст, кандидат філологічних наук з Івано-Франківська ("Навздогін дев'яностим", "Шоколадна Україна", "Недописана книга"),
Зазначимо, що першим головою комітету став Микола Сингаївський, український поет-класик, автор пісні "Чорнобривці посіяла мати", збірок "Земле, чую тебе", "Поступ", "Лоза і камінь" - загалом, більше десятка поетичних збірок й такої самої кількості книжок дитячої поезії. Започаткував премію в 2008 році Віктор Васильчук, що є видавцем для сотень українських авторів.
"Просто на Покрову": жіноча вірність
Цього року впевнені позиції на поетичній сцені тримали жінки, які отримали чисельну перевагу за кількістю нагород. Жіноча поезія цьогорічного фестивалю відзначилася надзвичайно сильним прожиттям емоцій війни. Творче жіноцтво вразило публіку різноманіттям почуттів - із віку, в якому попередні покоління безтурботно гралися й не осмислювали буття з дорослих, ба навіть, батьківських позицій.
Гнів і ніжність, туга й сподівання, життєві настанови й романтичні історії, ліричні звернення та контраданси - так українська душа співала жіночими вустами з різних куточків країни, підтримуючи своїх чоловіків, синів та онуків. Слабких чоловіків не буває - це довів житомирський поет Олексій Мартиненко, що, незважаючи на інвалідність, доніс публіці напрочуд влучні та гострі вірші в номінації "Оригінальність":
Покажи свої промиті мізки,
Хрін вам, а не судний день, небоги...
В соціальній тематиці також відзначилися Галина Максимів з Івано-Франківська ("Аукціон душ"), Галина Присяжнюк (есе "Відпустіть мене в Житомир"), Оксана Галаєва ("Ти зміниш Всесвіт"), Ганна Ленок "Прикордонник", Наталія Єфименко "Пишу тобі, мій анголе-солдате", Олександр Зіневич "Смерть-одиначка". Духовно-ліричну ноту піднесли Тетяна Улько з есеєм "Сніжинка", Тетяна Безуса "Зболене "прости", "А листопаду сниться осінь", Леся Дідківська "Мій світ душі", Марія Берляк "Смертне тіло", "Наше сонечко зійшло". Ольга Дуженко й Марія Дорощук зігріли аудиторію віршами на родинну тематику. Втім, і діти не відставали, - ба, навіть наздоганяли досвідчених, згадуючи про тих, кого чекають з війни.
Загалом, юні поети й есеїсти здивували довершеністю слогу й композиції своїх творів, удумливим ставленням до сюжету й заглибленістю в світ серця - "І не дивись на інших, а дивись на себе", "Я і тато", "Просто на Покрову", "Лялька". Тема віри лунала з вуст до вуст, як і слова надії, й мова любові, що розвіювала чорний дим ненависті, наближаючи перемогу та мир.
Джерелом мудрості фестивалю оголошено 74-річну коростенську поетесу, казкарку й прозаїка Світлану Бароніну. Світлана Петрівна регулярно публікується в газеті "Іскоростень", є автором збірок "Коли співає роса", "Вишнева заметіль", "Соловейкова пісня". На жаль, письменниця не змогла відвідати свято через хворобу, - тож, нагороду отримала з рук почесних гостей. Кураторами свята від можновладців Житомира та Коростеня стали Володимир Арєшонков, Наталія Журбей, Світлана Бондар.
І наостанок нагадаємо, що КнижКава вирішила започаткувати спеціальну серію публікацій "Буття поета", в якій творці можуть отримати не лише розуміння, а й підтримку. Пошук своєї аудиторії, однодумців, підготовка до видання і ринкові моменти, які лише виглядають непереможними - для вас у нашому часописі.
Немає коментарів:
Дописати коментар