Дитяча полиця: хто є топ?

Image by @MZarzhytska on X

Автор Марія Заржицька                Репортаж місяця - червень 2024

Ринок дитячої літератури в Україні мало з яким можна порівняти. Буквально за кілька років наше книговидання в цій галузі сягло рівня, що й не снився багатьом розвиненим країнам. Дизайн, асортимент і наповнення - здавалося б, виграємо усюди й всім. Що ж турбує середньостатистичного читача, які проблеми ховаються на піку розвитку в епоху повномасштабної війни? Протягом  трьох місяців літа спробуємо розібратись.

Отже, починаємо із загального огляду, за методом, який найчастіше використовують замовники дитячої літератури. Це пошукові запити в Інтернеті, на які розраховують видавництва, великі мережі й невеличкі книгарні, що, так чи інакше, намагаються просуватись онлайн.

Коронні місця в імперії: риф 1

Закупівля контекстної реклами - тобто, реклами, яка виводить на перші позиції користувацького пошуку в браузері - справа не для тих, хто змушений рахувати кожну копійку. В усякому разі, так здається початківцям на полі, яких користувачі знайдуть за директним запитом, тобто, назвою уже відомого для них видавництва чи книгарні. Це зайвий раз нагадує про брендинг.

Що стосується відомих гравців ринку, їх, у більшості, одразу можна знайти, ввівши будь-який загальний запит. Наприклад, «дитяча література видавництва». І тут чекають сюрпризи, на які, мабуть, не сподівались навіть учасники «великої п’ятірки» видавництв України. В ТОП-10 найпопулярнішого браузеру в світі опинилися:

1. Рекламне місце видавництва «Ранок» (м.Харків) - найбільшого видавця літератури для розвитку дітей.
2. Інтернет-книгарня Balka-book, що переспрямовує запит на власні пропозиції від видавництва КСД (м.Харків).
3. Інтернет-книгарня Knigovo, що, зокрема, робить акцент на продажі шкільної літератури (м.Харків).
4. Леотека - сайт Львівської державної обласної бібліотеки, що пропонує сторінку зі списком видавництв дитячої літератури в Україні (м.Львів).
5. Видавництво «Ранок» (м.Харків). Важко сказати, навіщо такому відомому гравцю ринку аж два місця в топі, але факт залишається фактом.
6. Книгарня «Є» (м.Київ) - найбільша мережа книгарень із локальними магазинами та можливістю оформити інтернет-замовлення.
7. А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА (м.Київ) - професіонал ринку, насамперед, художньої дитячої літератури для всіх вікових груп.
8. Талант (м.Харків) -  видавництво, що має власні книгарні, склад у Харкові та Полтаві й пропонує покупцям дитячу літературу всіх основних напрямків.
9. Vivat (м.Київ) - видавництво, що відносно нещодавно увійшло до «великої п’ятірки», зарекомендувавши себе гарним дизайном та оригінальним підходом до формування асортименту.
10. Богдан (м.Тернопіль) - видавництво, що спеціалізується на освітній літературі для дітей як традиційного, так і новітнього напрямку (НУШ) та художній літературі з української «високої полиці» для дітей.

І, хоча б для цікавості, зауважимо, хто не опинився в ТОП-10 за вищевказаним запитом. Львівське видавництво «Астролябія», хоч і не має ширини асортименту, зате, пірнуло на неабияку глибину з толкініаною, що вперше видається українською в розширеній версії. У львівських толкіністів на сьогодні - одинадцята позиція, й це, справді, непогано.

Врешті, повернемось до змісту нашого запиту. За ним мають з’являтись, насамперед, видавництва, бо в них читач розраховує придбати літературу дешевше, аніж у книгарні. Втім, серед учасників десятки - аж три книгарні. Це, все ж таки, спонукає до порівняння цін з аналогами, пропонованими у видавництвах. 

Й читачам, і тим паче, власникам книжкових ресурсів доводиться сподіватись лише на маркетинг, перемога в якому набуває сьогодні все більш тактичного характеру. Що це означає? АкціЇ, спеціальні ціни, розпродаж, інші спецпропозиції тощо. 

Для порівняння зробимо більш загальний запит - наприклад, «дитяча література» і отримаємо ще більш примітні результати:

1. Рекламне місце Інтернет-книгарня Bookopt
2. Рекламне місце Книгарні «Є»
3. Рекламне місце інтернет-книгарні Yakaboo
4. Інтернет-книгарня Yakaboo
5. Книгарня «Є»
6. Видавництво «Ранок»
7. Самовидавничий ресурс «Букнет»
8. Книгарня «Книголенд»
9. Видавництво Vivat
10. Інтернет-книгарня Yakaboo

Отже, 7 позицій з 10 займають книгарні, серед них - одна гуртівня, всього дві позиції - видавництва і одну - самвидав. Деякі великі книгарні сидять аж на трьох стільцях одразу, і тут, справді, виникає питання про впевненість. І тут очевидною є гіперприхильність Google до рекламодавців, яка збільшує їхнє домінування на ринку аж до загрози недобросовісної конкуренції. 

Вирішальним в такій ситуації є вибір користувачів, а саме, введення директного запиту в пошуковий рядок. Це ім’я автора чи назва книги, видавництва, магазину. Ціна - не завжди аргумент, якщо додати до неї вартість доставки. Обізнаність у світі літератури ще більше підвищує шанси придбання потрібного товару за вигідною ціною.

В таких умовах маленькі книгарні все більше будуть спеціалізуватись на літературі, яка з певних причин відсутня у великих мережах, але потрібна читачеві - в тому числі, книги повторного вжитку. Так само й читачі мають частіше відвідувати книгарні свого міста, де знайдуться видання для дітей, що, справді, вартують уваги. Це можуть бути видання попередніх років, місцевих авторів або книги, не викуплені з попереднього накладу.

Три кита ринку: риф 2

Отже, з попередніх даних бачимо структуру книжкового ринку, яка забезпечує його ефективне функціонування. Видавництва друкують (і. здебільшого, продають) власні книги, а також видання партнерів, книгарні намагаються зосередити в себе якомога ширший асортимент або спеціалізуються на певних видах літератури. 

Більш того, книжковий ринок в Україні поповнився гуртівнями, де можна розраховувати на нижчі ціни, аніж в роздрібних точках, та ширший асортимент.

Крім того, в галузі дитячої літератури маємо самовидавців ув електронному форматі (онлайн і безкоштовне чи платне скачування) та потужний бібліотечний ресурс, на якому доволі легко зорієнтуватись у виборі літератури для дітей та відкрити для себе світ читання з неринкового боку.

Для аналізу структури топу переходимо до списку, який утворився в нас із лідерів пошуку Google, та кількості позицій, які вони займають у двох списках:

• Інтернет-гуртівні - Bookopt, Knigovo (2)
• Інтернет-книгарні - Yakaboo (3)
• Книгарні з локальними магазинами та інтернет-продажем- Книгарня «Є» (2), Книголенд (1)
• Видавництва - Ранок (3), Vivat (2), А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА (1), Талант (1), Богдан (1)
• Самовидавничий ресурс - Букнет (1).
• Бібліотеки - Leoteka (1).

Що ж забезпечує перевагу інтернет-книгарень на інформаційному ринку дитячої літератури в Україні? Це асортимент і чітка класифікація напрямків, згідно потреб читача. Якщо видавництва складають, переважно, кістяк такої класифікації, то інтернет-книгарні поглиблюють номенклатуру, створюючи розуміння того, куди саме рухатись у напрямку вибору. Це важливо для читачів, які не дуже добре орієнтуються в світі сучасної літератури для дітей, а також для юних читачів, які можуть брати участь у виборі цікавої для них книги.

З іншого боку, цінопади та асортимент переконують, що далі ходити не треба. Окрім ризику потрапляння в залежність від щоденних акцій, є небезпека зростання поштових витрат і потрапляння на гачок трендів. Крім того, ми позбавляемо себе можливості уважно роздивитись книгу перед купівлею, а власники магазинів починають думати, що штучний попит і є запитом.

Шукаємо та обираємо

Щодо класифікації, зробимо невеличкий екскурс, але почнемо з головних критеріїв, які впливають на вибір. Це вік, літературний жанр і напрямок. Поняття художньої та нехудожньої літератури тут, скоріше, допоміжне, аніж базове. Отже, маємо більше двох десятків категорій пошуку потрібної книги:

література для дошкільнят

література для молодших школярів

література для підлітків

література для юнацтва

абетки

книги-іграшки

загадки та жарти

віршики до свят

картонки

вімельбухи

розмальовки

читаємо дітям

перше читання по складах

для самостійного читання

книги з наліпками

дитяча розвиваюча література

книжки для творчості та хобі

дитячі енциклопедії

дитяча Біблія

новорічні та різдвяні видання

прописи

навчальні книги

пізнавальна література

про мистецтво й музику

транспорт, техніка

комп’ютери та технології

іноземні мови

білінгви

з історії

про релігію

етикет, зовнішність, гігієна

спорт і активний відпочинок

про дружбу, відносини та кохання

про дорослішання

подорожі

вірші для дітей

про поезію

казки й міфи

сімейні історії

твори, оповідання

шкільна проза

пригоди, детективи

класика

світові бестселери

фантастика й фентезі

квести

комікси та графічні новели

біографічні книги для дітей

книжки по фільмам

подарункова література

Догідливість: Риф 3

Нарешті, розпочинаємо огляди каталогів за критеріями. Сьогоднішній критерій - розподіл українських та зарубіжних авторів у виданому сайтом списку художньої літератури для дітей (перша рекомендована десятка). Для ресурсів, де ця категорія відсутня, ми брали перше читання чи літературу для дошкільнят. Ось що в нас вийшло:

• Інтернет-гуртівня Bookopt - 9 українських авторів і 1 письменник з-за кордону.
• Knigovo - 2 українських автори і 8 зарубіжних
• Yakaboo - 4 українських письменника і 6 іноземних
• Книгарня «Є» - та сама ситуація 
• Книголенд - 3 українських письменники і 7 іноземних
• Видавництво «Ранок» - 10 зарубіжних авторів з 10
• Vivat - 7 і 3 відповідно.
• А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА - 10 українських з 10.
• Талант - 10 зарубіжних з 10.
• Богдан - 7 українських письменників і 3 зарубіжних.

Найзгадуваніші українські автори у цих списках - Всеволод Нестайко («Тореадори з Васюківки», «Лісова школа», «Одиниця з обманом»), Іван Малкович («Українська абетка», «Різдвяна рукавичка», «Ліза та її сни»)), Сашко Дерманський («Пригоди Маляки», «Вуж Онисько», «Обиральний день»), Лілія Політай (серія енциклопедій «100 цікавих фактів»), Зоряна Биндас («Котики-патріотики», «Трубачі з Підгорбиків»), Богдан Стельмах («Батькові слова», «біда навчить»). 

В даному випадку «Букнет» не розглядався, як ресурс, що публікує тільки українських авторів. На першому місці серед рекомендованих самовидавців - Yana Letta, автор дитячих детективів («Таємниця лимонного пирога», «Таємниця зниклої Галі»).

В числі рекомендованих зарубіжних авторів переважають письменники з США, Великобританії та Польщі. Серед них - Марта Галевська-Кустра (серія «Бодьо»), Люсі Деніелс («Історії порятунку»), Адам Фрост («Акули люблять науку», «Динозаври люблять математику»), Барбара Сунель (серія «Я вже читаю») і, звісно Джон Рональд Руел Толкін з усіма своїми творами.

Ситуація, м’яко кажучи, несправедлива, - при тому, що українських авторів майже не зустріти в країнах. яким ми даємо стільки місця в рекомендаціях, а іноземним авторам аж не так просто пробитись на ринки вищезгаданих країн. Якщо видавництва ще формують політику просування, то книгарні, здається, забувають про неї,  створюючи враження нової колонізації, причому, з ранніх років життя українських читачів.

Звісно, можна багато говорити про якість письма українських авторів та передові технології, - проте, хоч інколи варто заглядати до Леотеки, аби створювати попит замість цифрових систем. 

Що стосується Букнету і подібних йому сайтів самвидаву, ключовим словом тут є, мабуть, «безкоштовно» та «заборонене». В читачів є ризик натрапити як на невизнаного генія, так і неадекватного автора, що експериментує з психікою цільової аудиторії. Жодних упереджень, лише факти. В усякому разі, передивитись книгу зайвий раз - не перестраховка.

В наступному огляді заглибимось до асортимент книжкових полиць з дитячою літературою та спробуємо визначити, які жанри й напрямки переважають у ринкових пропозиціях.

КнижКава в Х та Telegram - 

не пропустіть жодного спецрепортажу!

Тут може бути огляд вашої події.

Умови співпраці - в листуванні 

mariazarzhytska@ukr.net

Скандальний письменник: так треба?

Image by @MZarzhytska on X

Автор Марія Заржицька

Маркетинг і піар є неодмінною частиною життя будь-якої публічної персони. Раніше для письменника вважалось хорошим тоном обмежувати публічність. Тепер небажання розповідати про власну творчість і привертати до себе зайву увагу вважається не лише соціальним відхиленням, а й помилкою в стратегії продажів. 

Скандал є одним з найшвидших і, як вважають агресивні піарники, найдієвішим способом підняття рейтингу публічної персони. Сьогодні поміркуємо над особливостями цієї стратегії та підводним камінням, про яке не розповідають прихильники екстренного успіху.

Скандал як гра: сценарій не за планом

Для початку звернемось до самого поняття «скандал». У психології це прояв деструктивної поведінки, що має публічні наслідки. Найяскравіша ілюстрація - сцена з італійського фільму «Леді Свобода» («La mortadella»), коли головна героїня вривається до ресторану свого нареченого, але італійці в цьому плані мають неабиякий Божий дар.

Якщо розглядати феномен скандалу, нам, як не крути, доведеться зазирнути у власне дитинство. Скандали у дитячому виконанні сприймаються дорослими як гра. Вони вважають себе психологічно підкованими і всіляко намагаються довести це дитині, яка навряд чи розуміє, до чого тут театр. Вона бачить лише неприйняття її емоцій дорослими, які, втім, самі час від часу влаштовують скандали - і робить висновок, що це, мабуть, гра для дорослих.

Отже, узявши за озброєння пропоновані соціальні норми, дитина лише вичікує свого часу, аби застосувати їх у таких самих ситуаціях, як мама, тато та інші значущі персони - в тому числі, вихователі та вчителі.

Одну ложечку

Давайте згадаємо, з чого і за що розпочинаються скандали в дорослих. У будь-якого дозрілого скандалу є три фрустраційні точки. Це задоволення, вплив та гроші. В межах психоаналізу ця схема знаходиться на рівнях Ід, Я та Супер-Я, але з перекладом Ід у нас завжди виникає найбільше проблем.

В межах транзакційного аналізу Внутрішня Дитина, Внутрішній Дорослий та Внутрішні Батьки роблять нам ще й яку послугу в розумінні того, чим є Ід. Центр задоволення фізично існує в нашому мозку, і саме від нас залежить, як, насправді, він облаштований.  Те, від чого ми отримуємо задоволення, впливає на подальші наші дії та блага, допоки не усвідомимо ще один елемент упливу. 

Скандал та маніпуляції

Сам термін «маніпуляція» означає «поводження з чимось», і тут варто спинитись на двох аспектах цього процесу. Позитивний аспект передбачає уміння поводитись із тим, що є предметом. Негативний аспект завжди має на увазі людину як предмет. Тобто, маніпулюючи в негативному сенсі, ми намагаємося використати певні «кнопки» у психіці іншого.

Більшість скандалів публічних людей має доволі передбачуваний сценарій. Він розпочинається на першому рівні нашої структурної схеми, розвивається на другому і сягає піку, аж поки не спиниться, на третьому. Будь-який пропагандист, піарник та медіатор, так чи інакше, розуміє цю схему і використовує її в своїй роботі.

Увага й визнання

Кожній людині хочеться уваги та визнання, що б вона не робила, та конкуренція починає наступати на п’яти вже з народження. Втім, і тут натинаємось на регулюючий вплив дорослого, який вміє - чи не вміє - відрізняти дійсно значущий плач від вимогливого крику. Чим старшими стаємо, тим більш зрілим у нас робиться власний регулятор цієї різниці. 

З дорослішанням усе міцніше розуміємо, що поводитись істерично є неприпустимим, і тим не менш, бачимо, як сильні світу цього мають зиск із такої поведінки. Більш того, ми розуміємо тимчасовість їх благополуччя, але це все одно спокушає.

Гонитва за харизмою

В публічному просторі є безліч людей, які не втрачають своєї привабливості навіть у брудній калюжі. Ми захоплюємося тими, хто вміє висловити власну думку так, щоби її почули, не боячись нікого і залишаючись самими собою. Ми аплодуємо тим, хто зміг вибратись із неприємної ситуації з честю та приписуємо це особливим талантам чи везінню.

Культ харизми та ефект ореолу спокушають день у день (а, бува, й частіше) слідкувати за публічністю певних людей і робити їх неодмінною частиною свого життя. Нам не хочеться докладати зусиль, про які вони розповідають. Нам хочеться володіти секретом їхнього успіху і, водночас, пробиватись у фан-зону будь-якими способами, аж до хейт-трику та поведінки Герострата, що демонстративно зруйнував храм ефеської богині.

Скандал як обвал

У дитинстві - як і в дорослому житті - ми скандалимо, коли у нас усе погано. Ми просто не можемо витримати відсутності цієї-от іграшки чи цукерки, чи інших дій дорослих, які приносять нам незадоволення. Зі зростанням особистість набуває все більшого резерву витримки, але одного разу стається те, що цей резерв пробиває.

У кожної людини є межа терпіння й точка кипіння. Коли у минулі часи ми мали менше доступу до даних, ця межа й точка належали у значній мірі хіба що ближчому оточенню. Зараз чутлива інформація спрямовуються безпосередньо на нас, не лише в експериментальних цілях. Тригери активізуються штучно, під час потрапляння в поле, схоже на травмуюче.

Криза великих даних, намагання швидше отримати джерело брудних прибутків, знищити людей за певною ознакою як те, що заважає отримати певні блага, керують інформаційними системами у найбагатших корпораціях світу. Зажерливість корпорацій та державних органів, де одні прагнуть контролювати все, а інші - ще більше, провокують гіперінфантильну поведінку в суспільстві, де кожна людина прагне сховатись, і кожна - викрити іншого.

Саме тому повідомлення про скандали ми отримуємо першими, саме тому втягування в скандал вважається одним із найдієвіших способів знищити суперника. Брак професійних послуг на ринку публічних відносин тільки поглиблює проблему.

Вплив та блага

Щодо особистості скандаліста, це завжди людина, в якої щось сталося. В житті такої людини відбулась подія, що позбавила її базового відчуття безпеки, й скандальна поведінка здалася єдиним способом відреагування - спочатку захисту, а потім отримання задоволення, впливу та певних благ. Чим брудніший скандал, тим більше ймовірності, що в його учасників, дійсно, кепські справи. 

Частина публічних осіб дозволяє втягнути себе в скандали через банальну жадібність - тобто, суб’єктивне відчуття незадоволеності - або хибне відчуття справедливості, збуджене натисканням на соціальні (чи, бува, персональні) кнопки. Дехто хвилюється за свій соціальний портрет, будучи певним, що так треба, аби не піддали остракізму - тобто, боїться.

Тривожність і адепти прозорості

З припливом демократизації на наш берег викинуло доволі-такі огидні речі, що маскуються під справедливість та чесність. Культ мовчання ув авторитарних суспільствах, культ Я та зацикленість на власному світі в ліберальних системах провокують явища овертокінгу, або гіпервербальності - коли все «потрібно» проговорювати, озвучувати, при тому говорити без бар’єрів, багато, та, більшою мірою, беззмістовно. 

Ребелліонізм та ескапізм виливаються в претензію на всезнайство. Правдолюби перетворюються спочатку на правдорубів, а потім на правдоманів. У них відбувається зсув соцієтального Я, одночасно з крахом авторитетів. Гіперфокусування на потребі змінити щось тут і зараз остаточно зриває запобіжник і фільтри публічності. 

Так-так, ми з вами на рівні Супер-Его, що завжди здається собі безпомилковим. І тут варто сходити в галерею, де кожен з нас відшукає в іншому власні риси.

13 типів скандалістів у літературі

1. Лисий пуп - письменник із видавництвом, зосередженим виключно на його персоні, яка слугує натяком щодо його домінантності у сфері. Часто ця сфера є географічно відмінною від країни його мешкання, а домінантність - лише плодом власної уяви.
2. Мілітарний геній - автор, що, безперечно, розуміється на всіх військових подіях, видах озброєння та бойових операцій, постійно галасує, донатить та гатить напалмом. Про його творчі плоди. як правило, уже нічого не чути.
3. Гола правда - письменник, що вирішив заробляти бали зняттям інтимних бар’єрів. Це стосується не лише змісту творчості, яка набуває відверто порнографічного характеру, а й самопрезентації та публічних висловлювань, які все менше враховують межі.
4. Я, мене й мені - автор, який зосереджений виключно на власних досягненнях та провалах. В його публічності немає місця навіть тим, хто його, так чи інакше, підтримує.
5. Центр Усіляких Пояснень - готовий розповідати про особливості своєї творчості цілодобово, в деталях, ще й задовго до того, коли рукопис набув хоч би якоїсь цілісної форми. Із виходом книги (якщо таке, взагалі, трапляється) потік роз’яснень та інструкцій до читання так і не вдається припинити.
6. Булочка з чілі - мила людинка, що, раптом, випорскує із себе шквал шаленої отрути. Так трапляється з авторами, які звикли бути гіперсоціальними навіть за межами відкритих інформаційних систем.
7. Суперкомунікатор - письменник, який здатен розмовляти з усіма, окрім видавців та літературних агентів, та замовкати саме у той момент, коли ці тварюки, нарешті, відгукнулися. З цього часу в житті суперкомунікатора розпочинається період "кровника", коли вендетта стає змістом і стилем існування. 
8. Покоївка драми - автор, що вважає себе другорядним відносно значущої для нього персони, якій прислуговує (або намагається прислуговувати) підтримкою в конфліктах. 
9. Собака в холлі - письменник із досвідом. як правило, в десяток написаних (і навіть виданих) книг, який вважає за свій обов’язок слугувати пропускним пунктом для новачків. Здебільшого, в його чорному списку опиняються дійсно талановиті автори.
10. Ленін і діти - автор, який носиться з власними образами, подібно до дитини, яка починає хибно вважати себе в родині прийомною. В особливо тяжких випадках такі травмописи набувають не лише об’ємів, а й специфічного змісту.
11. Друг маніяка - письменник, який чомусь вирішив себе здатним проникнути в патологічно хвору душу настільки, що найпалкіші прихильники уже нездатні його читати. Зовсім.
12. Чорна кімната - людина-жахастик, яка вважає своїм обов’язком розривати полон затишних буднів у кожного, хто здається йому недругом жорстокої реальності. 
13. Відкривачка - дуже міцний горішок, який, на ділі, виявляється лише інструментом для зривання кришки у. здавалося б, найміцніших пляшок.

Якщо ви впізнали себе хоча б в одному типі, якщо хоч на якийсь час ви поводились саме так, вам, справді, є місце в літературі. Не піднімається лише той, хто не падає, і вчасна зміна курсу ось-ось врятує ваш «Титанік». Що б не трапилося з вами в теперішньому публічному просторі, скажіть собі, що ваша попередня межа сили існувала в інших умовах. Ті, кому вдасться вижити як творцю та публічній персоні зараз, виявляться надзвичайно сильними людьми. 

А що ж ігнорування?

В гіперінформованому суспільстві без такого механізму, як виключення певної частини реальності, не обійтись. У будь-якому разі, дорослі структури психіки призначені взяти тайм-аут для аналізу ситуації та планування подальших дій. Прицільна гра з масовим підсвідомим - всього лише гра, що має хибний присмак упевненості. Головне, щоб ігнорування певних особистостей чи тем не перетворилось на культ презирства, в якому немає місця елементарному співчуттю чи самокритиці.

КнижКава в Telegram - 
не пропустіть нашого вівторка!

Жодного спаму. 
Один тиждень - одна новина.

Тут може бути огляд вашої події.
Умови співпраці - в листуванні 

mariazarzhytska@ukr.net