Image by MZarzhytska on X
Автор Марія Заржицька
Потреба в тому, аби твори не лише видавали, а й знали, спонукає авторів поширювати свою творчість. Не кожен автор здатен абстрагуватись від свого творіння і перевести фокус уваги на потреби цільової аудиторії. Як не провалити зусилля і зробити себе відомим? Дізнаємось у досвідчених.
ВДНГ: акцент на книжкарство
Травневий фестиваль “Книжкова Країна-2025” зробив величезний крок у бік літературного ринку. Маємо не один-два за весь час, а до 3-4 заходів за день, аби письменники отримали базові маркетингові знання з перших вуст. Професіонали готові ділитись цими знаннями й співпрацювати з авторами, які хочуть бути відомими.
Головно, ріст якості таких зустрічей дозволяє думати, що літературний маркетинг у нас, усе ж таки, є. Досвідчені письменники, блогери, власники онлайн-майданчиків і редактори видавництв охоче говорили на цю тему, згадуючи не лише методи, а й кейси.
Ми зібрали поради від провідних видавництв України (BookChef, КСД, Vivat, Віхола), від ресурсу Litosvita і платформи для авторів ANews, які можуть стати в нагоді письменникам, а також додали власний досвід роботи на ринку. Ось що в нас вийшло.
Пироги психолога: зростання й ріст
Якщо вам пощастило влетіти в кролячу нору письменницької долі, приготуйтеся мислити впевнено. Не можна взяти й досягти успіху з мисленням жебрака, що днями займається самосаботажем. Психологічний саміт від BookChef радить, і ми додаємо, що важливо:
Здолати потяг до магічного мислення. Не існує шансів, які не створите ви. Навіть якщо вам здається, що все пропало, і ви нікому не цікаві - робіть внесок у той момент, коли у вас забракне життєвих сил. Тобто, на “чорний день”.
Деструктивні думки мають змінитись на конструктивні - наприклад, “якщо потрібно це зробити, як саме, хто це зробить, і, якщо цього не можу я, то кому я можу довіритись?”
Контроль власного життя передбачає відмову від самосаботажу і повернення прав на його впорядкування, насамперед, собі.
На жаль, теперішньому видавничому ринку бракує професійного психологічного підходу до читачів - і це вже наші висновки. Літератури, створеної професіоналами, вкрай мало, а та, що є, не задовольняє потреб українського читача. Інстапсихологи та бізнес-сектанти “медитативного прозріння” не здатні вберегти людину творчу від грубих помилок в сфері душевного, наражаючи на небезпеку поглибити існуючі проблеми.
Попри це, письменнику потрібно створювати власний психологічний ресурс, не розмінюючись на мислення жебрака. Якщо читати, то професійне, якщо консультуватись, то з людьми, вартими довіри за стандартами, не залежними від емоційних оцінок та медіаприйомів.
Те саме стосується підготовки рукопису до пропозицій та видання, співпраці з видавництвами та паралельного продажу власних творів. Читання і курсів мало, важливо сприймати досвід інших і довіряти професіоналам.
Що робити, аби відповіли
Факт про якісну підготовку рукописів, начебто, апріорний, але і видавці, й члени журі літературних премій скаржаться на потік текстів, які неможливо читати. Крім того, в теперішніх умовах обмін матеріалами ведеться, переважно, онлайн - хоча це не означає відсутності потреби в друкованій копії та зберіганні документів, що підтверджують право власності.
Всі з опитаних нами видавництв мають в штаті власних рецензентів, які отримують рукописи з потенціалом. Тобто, аби потрапити на стіл до рецензента, рукопис має бути не лише читабельним, а й зацікавлювати з перших сторінок.
Листування з видавництвами - “слабка ланка” ледь не кожного другого автора. Найпоширенішою причиною невдач із комунікаціями є небажання дописувачів цікавитися іншою стороною, її можливостями та потребами. Спілкування від “Я” приречене.
Я, вони, ми
Якщо ви справді талант із дурним характером, потрібно мати комунікатора, що не дозволить вам зіпсувати собі майбутнє й витягне з пасток, у яких ви стандартно заплутуєтесь. Кожен такий комунікатор має величезний досвід ринкового спілкування й аналізу помилок - як сторонніх, так і власних.
Тут уже до процесу може підключитись літературний агент, якого ви самі підключите. Видавництва вам його не подарують, бо це людина, незалежна від них, і штатно, і ментально. З іншого боку, літагенти крутяться у вирої подій і мають навички творити взаєморозуміння там, де кожна зі сторін є замкненою в колі власних інтересів.
І, нарешті, літературний агент робить усе можливе, аби ваш твір потрапив на той самий, омріяний стіл рецензента - навіть якщо чарівна паличка підозріло схожа на червону ручку. Він просто не випустить ваш твір з хати в недоречному вигляді. А головно, ви почуваєтесь впевненіше там, де раніше не знали, що сказати.
До того ж, і мовчання видавництва не завжди означає відмову. Потрібно детально вивчити комунікативний кейс, перш ніж відправляти наступний лист. Схвильований автор, ще й без спеціальних знань, навряд чи може сподіватись на успіх, атакуючи й без того переповнені поштові скриньки видавців.
Вас узяли до друку: що далі?
Уявімо собі найщасливіший день у житті письменника-початківця - вашу книгу погодили, внесли до видавничого портфелю, і вам залишається дочекатись, поки вона опиниться на полицях магазинів. Незалежно від того, чи берете ви участь у підготовці видання, вам потрібно мислити, знову ж таки, реалістично щодо подальшої промоції.
Книга, на яку роблять великі ставки, називається пріорітетною - отже, її будуть просувати в першу чергу серед їй подібних. Вам доведеться сподіватись тільки на те, що видавництво має напрацьовану схему роботи з такими книгами. Молоді видавництва її, як правило, не мають, як і піару, що відповідає рівню комунікацій в сфері. Всьому цьому їм доведеться вчитись разом із авторами.
Великі й досвідчені видавництва користуються тими самими схемами, що прийняті в усьому світі, включно із власними методами, які забезпечують їм стабільність роботи на ринку. Швидкої новизни ви тут навряд чи дочекаєтесь, але можете бути певні в основі, яка створить видимість вам, вашому твору і вашому бренду.
Власні методи просування мають і видавництва, і кожен автор. Персональний маркетинговий інструментарій можна зібрати без відволікання від процесу творчості. Навряд чи доречно в сучасному світі сприймати продажника як малоосвіченого торгаша, що цинічно поставиться до вашого літературного скарбу.
Продажник без зайвих емоцій бачить те, чим ви, насправді, можете вразити ринок.
Тренд, бренд, хеппі-енд
Якщо вже говорити про бренд, то, за словами представників видавництва “Віхола”, він є вкладом автора в розвиток самого себе. І це означає, що кожному письменнику, окрім як покладатись на видавництва чи на силу соціальних мереж, потрібно усвідомити себе не просто людиною, яка писала-писала і раптом виграла лотерейний квиток.
Письменник - це не інвестор, який вкладається в МММ (Можновладну Магічну Можливість). Це професіонал, який прислухається до думки інших професіоналів у своїй галузі - тобто, видавців, якщо розділяє їхні цінності та їхній підхід. З першим варто визначитись ще на етапі вибору видавництва, тоді як друге - питання спірне, і ви можете дискутувати. Найголовніше, пам’ятати, хто в машині водій.
Врешті, від редколегії з Vivat пролунала відповідь, яка хвилює всю спільноту нових авторів. Бренд не дорівнює кількості підписників у соцмережах, так само, як вірусність постів чи рекомендаційний маркетинг є лише факторами інтересу. Другий потрібен в такому форматі, який не виглядає ставкою лише на рекомендації.
І тут поняття ненасильницького просування, що його згадали гості фестивалю з КСД, звучить в унісон із необхідністю для авторів замислитись про те саме. Пропускна здатність соціальних мереж дедалі знижується, і, якщо вихід за межі бульбашки створює надмір піни, то це, скоріше за все, ознака люті.
“Не будь злим” - девіз Google, який, хоч і багато їсть останнім часом, але знається на успішних продажах. Заробляти гарні роялті можливо, якщо писати багато. За словами представників Litosvita, видавництво бере на себе левову частку страшних речей, з якими творча особистість не готова зіткнутись за родом своїм.
Отже, довіра видавцеві - найважливіше, бо без довіри не йде жодна справа.
Література онлайн і самвидав
Частина письменників так і залишається в тіні, або з власного вибору, або від неможливості достукатись до видавничих домів - знову ж таки, з різних причин. Вартує окремої публікації те, чому деякі автори поза видавничими портфелями не хочуть знати істинного стану своїх справ, і хто сприймає іншу думку як вимогу американського коммандоса забути все, що було до зустрічі з ним.
Позаяк, психолог лише просить поставитись до себе з повагою, а оглядач продовжує допомагати авторами знайти свій спосіб спілкування з аудиторією. На жаль, електронним книгам і сайтам на цьому фестивалі не було приділено уваги, а от нову платформу для авторів, як “третю силу” поряд із Букнетом і Аркушем, ми побачили.
Платформа ANews для креаторів з’явилась відносно нещодавно, але швидко почала набирати підписників, завдяки відкритості розробників до спілкування з користувачами. Новий письменницький майданчик надає можливість відкрити власний мікроблог, з виходом на соціальні мережі та зовнішніми посиланнями за преміум-підписку. Іншим авторам доведеться ініціювати пошук їхніх творів самими читачами - тобто, навчитись основам контент-маркетингу з інбаундом.
В цій сфері, справді, важлива соціальна активність письменника, і розробники ANews наголосили на цьому. Підтримувати інших авторів важливо, вчитися у них важливо, як і дякувати за допомогу. Нарощувати свої письменницькі скілли важливо, і в цьому плані Litosvita давно відкрила двері. Нам вдалося побувати на презентації випускників, які розповідали про навички публічності та вміння не загубитись серед видавничого портфелю.
На тему самвидаву наш часопис готує публікацію вже скоро, а поки що нагадаємо про існування різноманітних онлайн-платформ, однією з яких користуємось. Результати від їзди на старенькому американському авто ви можете побачити в Google за директ-запитом “КнижКава” чи за іменем автора цієї публікації.
КнижКава в Facebook - щотижня й більше
Будьте у вирої літературних подій разом з нами!
Немає коментарів:
Дописати коментар