Маттіас Стомер "Ісав та Яків"
Автор Марія Заржицька
Комерційне книговидавництво часом вдається до фокусів, які викликають в громадськості то здивування, то прикрість. Тривалий час ми були захищені від кричущої ринковості, орієнтуючись на якість видання, авторську майстерність та власні смаки, аж поки до України не плинули іноземні гранти.
Гроші на книги - читай, літературні клони - мали зробити з нашим книговиданням щось схоже на американське чи британське. Доки тримаємося, ще й на запасах здорового глузду, звернімо увагу на феномен клонування, що загрожує знеціненням літератури й жіночої прози, зокрема.
Неймінг і номіналізм
В маркетингу існує поняття “неймінг”, яке означає спеціальні прийоми зі створення впливових назв. На цих прийомах будуються успішні бренди, які мають бути не лише впізнаваними, а й унікальними - тими, яких не забувають і виділяють з більшості подібних.
Паразитування на брендах - не лише дурний смак, а й законодавчо переслідуване явище. Любителі отримати зиск з чужої слави досить довго тримали свою винахідливість на перестановці літер, але, врешті, знайшли спосіб використовувати лише частину бренду.
До любителів заробити надурняка доєдналися вчені. Номіналізм, зациклений на знаках, назвах та іменах, упевнений в ілюзорності загального і реальності лише індивідуального, перекочував із середньовічної філософії в т.з. “сірий” маркетинг. Не оминув цей вірус і книговидавництва.
Так з’являється величезна кількість письменників з однаковими іменами або прізвищами, за короткий період часу, схожих навіть ззовні. Як це пояснити? Розберемо на прикладах, які набрали за період 2023-24 років у США та Великій Британії.
Десять Ребекк і теорії походження
За етимологією ім’я “Ребекка” має єврейське коріння й означає “чарівна”. Ребеккою звали дружину Ісаака, матір Ісава та Якова, перший з яких продав право свого первородства за сочевичну юшку меншому братові.
В сучасній жіночій прозі ім’я “Ребекка” стало назвою роману англійської письменниці Дафни Дюмор’є, що побачив світ у 1938 році, а в 2000-му отримав премію Ентоні як найкращий роман століття. За сюжетом, безіменна героїня стає дружиною аристократа, що шукав порятунку від самотності після смерті першої дружини, Ребекки. Весь час жінка змушена почуватися нікчемною в порівнянні з покійницею, яка наче продовжує жити в будинку завдяки економці та слугам. На роман Дюмор’є натякає й Ребекка Сірл у своєму Інстаграмі.
Тож, переходимо до авторок - а там і загадка, дай Боже, опиниться гордієвим вузлом.
Ребекка Яррос - та, що порвала “Сутінки”
Мила, принадна вашингтонка з родини військових так і лишалася б маловідомою письменницею з кількома циклами книг, якби не “Емпіреї”. Українським читачам цей фантастичний цикл є знаним за книгами “Четверте крило”, “Залізне полум’я” та "Шторм оніксу".
Перша книга “Четверте Крило” (2023) увійшла до списку бестселерів New York Times через півроку після публікації. За даними Forbes.ua, біля 3 млн. примірників третьої книги “Шторм оніксу” розкупили по всьому світі в перший тиждень продажу, що складає 20-річний світовий рекорд. Бум продажів стався і в Україні - 10000 примірників за два дні (2025, КСД).
До 2023 року Ребекка Яррос майже не була відомою за межами США. Вона почала писати “Емпіреї”, будучи матір’ю 6-х дітей та дружиною військового, що перебував ув Ірані та Афганістані. До цього письменниця видала кілька серій з більш ніж 20 книжками, що не користувалися світовою популярністю, й закінчила онлайн університет Трої, отримавши диплом з історії та англійської мови.
Цикл “Емпіреї” збудований на стандартних комплексах американської мілітарістики, в яких “виклик” і культ сили перетинаються з садомазохізмом та спотворенням особистості на користь системи. Тема вершників - вочевидь, давньоримська, вписана в фантастичний сюжет, з якого зуби дракона стирчать на кожному кроці.
Врешті, доробок Р.Яррос має перетворитись на серіал та телевізійне шоу від Amazon MGM Studios, над яким вона не має жодного контролю, окрім посади виконавчого продюсера. Армія, що ніколи не перемагає, врешті, з’їдає своїх же солдатів.
Ребекка Кван - викривач книгоіндустрії
29-річну американку китайського походження можна сміливо назвати рекордсменкою з вищої освіти. З 4-х років вона проживає разом з батьками в США, де після закінчення школи Грінхілл вступила до Джорджтаунського університету. Після його закінчення був Кембрідж, Оксфорд і Єльський університет, що згадується в її романі “Жовтолика” (2023).
Р.Кван пише з 2018 року, коли була в Китаї на одному зі своїх навчальних курсів. Майбутня письменниця на той час мала освіту з історії, англійської мови та дипломатичної служби. Перший роман, “Макова війна” (2018 - 2020) перекликається за сюжетом з “Емпіреями” Р.Яррос. Тут і елітна академія, й дракони, й солдат Джейн, але персонажі китайської Ребекки намагаються вирішити мілітарні проблеми своєї батьківщини методами китайського ж Хогвартсу.
У “Вавилоні” (2022) Р.Кван пірнає до калюжі британської номіналістики, де поважні вчені вишукують чарівну таблетку для імперії, переважно, у мовах поневолених народів. Незаконний син профессора Ловелла, напівкитаєць Робін Свіфт виступає героєм, що домагається миру Великобританії з Китаєм через захоплення цитаделі номіналістів. Головний секрет їхньої сили - звісно ж, срібні злитки із магічними парами слів, які понатицяні всюди, чарують усіх, хто мимо йшов, і які, виявляється, можна знищити, посоливши.
В 2023 році з'являється Жовтолика, і це виглядає як черговий світоглядний поворот. Р.Кван розписує обличчя й рівні брехні в американському комерційному книговидавництві, паралельно посилаючись на факти про Китайський Трудовий Корпус, використаний кількома державами для досягнення власних цілей в нелюдських умовах.
Ребекка Маккай, або Знуджена природою
Походячи з родини професорів лінгвістики, біженців з Угорщини, Ребекка Маккай вирішила йти традиційним сімейним шляхом. Вона здобула магістерський ступінь з англійської мови, закінчивши Академію Лейк-Форест, Університет Вашингтона та Лі, ще й коледж Мідлбері. Тепер Маккай - викладачка в Сьєрра-Невадському та Північно-Західному університеті й пише книги, які мають, на її думку, здобути прихильність публіки в США та за їхніми межами.
В 2023 році Р.Маккай випустила роман “Я маю до тебе кілька питань”, який отримав три великі нагороди та був позитивно сприйнятий критиками. Загалом, і попередні книги Маккай отримували стабільну кількість нагород у США. Втім, незважаючи на підтримку та наполегливе просування, книги Р.Маккай так і залишилися тим, чим були.
Загалом, у послужному списку Маккай переліку та опису нагород присвячено в кілька разів більше кілознаків, аніж сюжету її останнього роману - на відміну від “Великих вірунів” (“The Great Believers). У цьому опусі автор завзято порпає проблеми гомосексуальності та СНІДу, чи то намагаючись перевершити “Горбату гору”, чи то надихнувшись “Гоморрою”. На додачу, Маккай презентує масонів останнім прихистком для колишніх мормонів, що втратили статеву ідентичність. Пулітцерівську нагороду цей “джокер” так і не отримав, попри те, що дістався фіналу премії в 2019 році.
Росс, Кауфманн, Дан - родео з невизначеним фіналом
Жінка, що змінила освіту дієтолога на філолога в Університеті Північної Джорджії, працювала на ранчо, а також бібліотекаркою, вирішила довго не думати про застосування знань і почала писати фентезі. Ребекка Росс відома українським поціновувачам англійської мови за історичним фантазійним циклом «Letters of Enchantment» (“Листи згуби”).
Перша книга циклу, “Divine Rivals» (“Божественні суперники”, 2023) двадцять дев'ять тижнів залишалася у списку бестселерів NYT. Друга книга, “Порожні обіцянки”, вийшла того ж року, в тому самому видавництві Wednesday Books. Війна зі згубою триває у магічній формі на сторінках циклу «Елементалі Кадансу. Зачарована річка» (Видавництво «РМ», 2024-му.
Колега Росс по перу, Ребекка Кауфманн, здобула магістерський ступінь з креативного письма в Нью-Йоркському університеті та диплом бакалавра з гри на скрипці У Манхеттенській школі музики. Створивши “The Gunners” and “Another Place You've Never Been”, вона отримала за останній роман місце в довгому списку Center for Fiction First Novel Prize та переїхала до Вірджінії, в долину Шенандоа.
Ребекка Дан, Ребекка Сірл - “Болівар не знесе двох”
Ребекка Дан - типовий приклад автора, чия зірка закатилася з Інтернет-простору, як то кажуть, без пояснень. Письменниця з британського Норвічу, авторка “Мого чужого чоловіка” та “Нашого секрету”, так само загадково зникла з онлайн-полиць КСД та Yakaboo, лишивши за собою нехитрі мелодраматичні обкладинки довоєнної епохи. Натомість, КСД виставила у каталогу 2024 року черговий бестселлер New York Times.
Роман Ребекки Сірл “За п’ять років” (2024) розповідає нам ну майже класичну історію шлюбної попаданки. Віщий сон, що починає збуватись, завше інтригує, особливо коли автор - не лише письменниця, а й телесценаристка. Ребекка входить до знімальної команди підліткового телесеріалу «Famous in Love». Шість її романів Р.Сірл стали бестселерами («One Italian Summer», «The Dinner List», «Expiration Dates» та «In Five Years»).
Надалі переходимо до публіцистики, й тут сюрпризів не менше.
Ребекка Солніт і "пояснювальна бригада"
Найстарша в списку, Ребекка Солніт, випускниця Університету штату в Сан-Франціско, Вищої школа журналістики Каліфорнійського університету в Берклі й дочка батька-тирана написала двадцять п’ять книг про фемінізм, історію міст, соціальні та політичні зміни.
Солніт є колумністом Guardian і входить до складу правління кліматичної групи Oil Change International. До того, в 1951 році, вона стала першою жінкою-автором колонки Easy Chair журналу Harpers Magazine. Окрім того, Ребекка Солніт створила підгрунтя для з’явлення терміну “менсплейнінг” у своїй найвідомішій книзі Men Explain Things To Me.
В цьому контексті дуже описовим є стиль спілкування американок, яку демонструє Анна Кендрік в діалогах до фільму “Жінка години” (2023) - приклеєна посмішка, маріонеткові рухи та здитинена манера розмовляти, в якій вихолощені фрази вимовляються штучно інтонованим голосом, а вербалізація претендує замінити невербаліку, що їй американська культура не приділяє належної уваги.
Солніт описує явище, коли типова американка опиняється “дівчинкою” в навмисній спробі приниження від тамтешніх чоловіків. Позаяк, Солніт уникає повноцінного опису проблеми, коли люди у спрощеній, зверхній формі пояснюють іншим людям речі, якими вони володіють не гірше, а, бува й краще. Цей стиль токсичних комунікацій на Заході є властивим обом статям, застосовується обопільно в усіх сферах життя - зокрема, в спілкуванні з представниками країн, які вважаються недорозвиненими.
Ребекка Гібсон - жіноча логіка в двох томах
Ребекка Гібсон є відомою в світі публіцистики своїми екскурсами до історії корсету. Важко сказати одразу, чому автор приділив настільки багато уваги деталі одягу, яка віджила своє - але спеціальні інтереси часом дають неочікувані результати.
Перша книга Р.Гібсон “The Corseted Skeleton: A Bioarchaeology of Binding” являє собою дослідження змін у використанні корсетів з 1700 по 1900 рік. Більш того, корсет у поданні автора більше не є знаряддям самокатувань заради краси та постави, а просуває female agency - конструкт з т.з. gender equality toolbox.
Аби розібратися з цими двома термінами, варто розкрити перший, який складається з прийняття рішень, лідерства та колективної дії. Другий, в контексті, означає “жіночий засіб”.
Дослідження модних та гендерних вироків авторка продовжує в The Bad Corset: A Feminist Reimagining, де критикує французький текст початку ХХ століття про фізичні ефекти корсету (Ludovic O'Followell “Le Corset”, 1908). Авторка упевнена, що думки про вплив корсету на хвороби та спотворення фігури є нічим іншим, як антижіночим упередженням та проявом чоловічої тривожності французьких медиків.
І тут виникає питання - чи сперечалася б авторка із жінкою-англійкою, яка б твердила те саме, що й автор “Корсету”? Знову ж таки, внаслідок філологічних ексклюзій, конструктивний текст французького автора підданий “особливому перегляду” задля ствердження права носити корсет як знаряддя жіночої сили.
Більш того, книгу рекомендовано школярам та студентам в галузі моди, медицини та гендерної історії, а корсет розглядати ще й як спосіб самозахисту - від чого? Від маленької синьої сукні? Чому б не запропонувати чоловікам лати, зробивши екскурс у доамериканську історію?
Ребекка Ролланд і мистецтво говорити
Доктор Ребекка Гівенс Ролланд, автор концепції rich talk, відома українським читачам за книгою “Мистецтво говорити з дітьми” (видавництво #книголав, 2024) , а також за віртуальною співпрацею з EdCamp. Авторка спеціалізується на усній та письмовій мові в неврологічному відділенні Бостонської дитячої лікарні, - окрім того, викладає у Гарвардській медичній школі та вищій школі освіти.
Ребекка Ролланд у складі міждисциплінарної команди займається діагностикою дітей з труднощами у навчанні, розробляє рекомендації батькам і вчителям та знається на патологіях публічного мовлення. Вона є ключовим спікером Luminario - фонду при університеті Ліми, що відає спеціалізованими освітніми програмами для дітей 3-5 років.
І, поза ламповість та мультяшність усього цього дійства, хочеться нагадати читачам про мову, яка є найважливішою - рідною не лише за походженням, а й за ментальністю, побудовою та способами самовираження. Про мову духу, яка не перетвориться на єгипетську мумію без жодної заборони.
Наостанок утішимо допитливих читачів тим, що Ребекки у видавничому світі не закінчились, і вже сьогодні є що додати до статистики. Питання в тому, скільки триватиме чергова гра вавілонських мудреців, і чи не накинеться дракон з воріт Іштар на них самих.
“Та коли життя всіх навколо залежить від того, як добре ти вмієш брехати, то зовсім непросто усвідомити, що правда – це те, що тебе врятує” (Р.Яррос, “Залізне Полум’я”).
Жодного спаму.
Один тиждень - одна новина.
Тут може бути огляд вашої події.
Умови співпраці - в листуванні
mariazarzhytska@ukr.net
Немає коментарів:
Дописати коментар